ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа №821/410/17
адміністративне провадження №К/9901/38581/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Анцупової Т.О., Мороз Л.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року (головуючий суддя Турецька І.О., судді: Стас Л.В., Градовський Ю.М.) у справі №821/410/17 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу державної реєстрації Новозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Крамаренко Тетяни Анатоліївни (далі - державний реєстратор), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «БАСМАТІ» (далі -ТОВ «СП «БАСМАТІ») про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за індексним номером 31683224 від 3 жовтня 2016 року, прийнятого на підставі договору оренди земельної ділянки, площею 2,8398 га за кадастровим номером НОМЕР_1 від 22.09.2016 року, укладеного з ТОВ «СП «БАСМАТІ», номер запису про інше речове право: 16702994;
- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,8398 га за кадастровим номером НОМЕР_1, за договором оренди земельної ділянки від 22 вересня 2016 року, укладеного з ТОВ «СП «БАСМАТІ»;
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за індексним номером: 31682993 від 3 жовтня 2016 року за договором оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 від 13 вересня 2016 року, укладеного з ТОВ «СП «БАСМАТІ», номер запису про інше речове право: 16702796;
- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,9884 га за кадастровим номером НОМЕР_2, яка здійснена на підставі договору оренди земельної ділянки від 13 вересня 2016 року, укладеного з ТОВ «СП «БАСМАТІ».
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідачем порушено пункт 6 частини першої ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року №1952-ІV (далі - Закон №1952-ІV), який встановлює заборону щодо проведення реєстрації прав та їх обтяжень у випадку, якщо заявником подано ті самі документи на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. Державним реєстратором допущено подвійну реєстрацію прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку, оскільки станом на час проведення спірної реєстраційної дії, попередній договір оренди не припинив свою дію.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Новозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Крамаренко Т.А. від 3 жовтня 2016 року за індексними номерами: 31683224, 31682993. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову про відмову в позові.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, площею 2,88398 га та 1,9883 га, що підтверджено державними актами серій НОМЕР_3, НОМЕР_4.
1 вересня 2011 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ «СП «БАСМАТІ» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка площею 4,83 га (2,84 га + 1,99 га) строком на 5 років, починаючи з дати реєстрації цього договору, але не раніше закінчення сільськогосподарського року та закінчення збору врожаю на орендованій земельній ділянці (а.с.7).
Реєстрація вказаного договору відбулася у відділі Держкомзему у Голопристанському районі Херсонської області 15 березня 2012 року за №652230004000593-594, що підтверджується записом у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди.
13 вересня 2016 року та 22 вересня 2016 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ «СП «БАСМАТІ» (Орендар) укладено нові договори оренди на ті ж самі земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_1 площею 1,99 га, площею 2,84 га строком на 10 років, починаючи з дати реєстрації договорів, але не раніше закінчення сільськогосподарського року та закінчення збору врожаю на орендованій земельній ділянці.
Для проведення державної реєстрації права оренди землі, державним реєстратором прав на нерухоме майно та їх обтяжень Крамаренко Т.А. було перевірено на відповідність вимогам законодавства:
договори оренди, акт приймання-передачі земельної ділянки, копія паспорту, ідентифікаційного коду позивача, копії державних актів, довідка про вартість земельної ділянки, витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий план земельної ділянки, акт встановлення меж земельної ділянки, довідка з ЄДР щодо ТОВ «СП «БАСМАТІ» та свідоцтво про його державну реєстрацію.
3 жовтня 2016 року державний реєстратор Крамаренко Т.А. провела державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за наведеним вище договорами оренди.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди від 1 вересня 2011 року не було припинено на момент укладення договорів оренди від 13 вересня 2016 року та від 22 вересня 2016 року. З посиланням на постанови Верховного Суду України від 29 вересня 2015 по справі №802/37191 та від 30 березня 2016 року у справі №814/3015/14 суд зазначив, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації. Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону №1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. Оскільки сторони не надали до суду доказів розірвання договору оренди від 1 вересня 2011 року (строком дії з 15 березня 2012 року по 14 березня 2017 року) або його скасування в судовому порядку, є підстави вважати, що на момент здійснення 3 жовтня 2016 року державної реєстрації права оренди земельних ділянок за договорами від 13 вересня 2016 року та від 22 вересня 2016 року договір від 1 вересня 2011 року був діючим, а у третьої особи вже було наявне встановлене законом право оренди земельної ділянки (загальною площею 4,83 га), що зареєстровано 15 березня 2012 року за №652230004000593-594.
Тобто, за висновком суду першої інстанції, державний реєстратор в порушення вимог чинного законодавства України, всупереч існуючій невідповідності заявлених прав та поданих документів, а також ігноруючи суперечності, що існують між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, вчинив спірні реєстраційні дії. Також суд вказав, що відповідачем не перевірено документи надані йому для проведення реєстрації права оренди земельної ділянки, оскільки в матеріалах реєстраційної справи відсутні довіреності на представника ТОВ «СП «БАСМАТІ», який подав та підписав заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, натомість, в якості довіреності від ТОВ «СП «БАСМАТІ» представник третьої особи додав довіреність на своє ім'я видану ОСОБА_1А для представництва його інтересів з обмеженим колом повноважень, серед яких не має повноважень для звернення до відповідача. Таким чином, в будь-якому разі, відповідач не мав правових підстав вважати ОСОБА_3 представником жодної зі сторін договорів оренди від 13 вересня 2017 року та від 22 вересня 2016 року, як наслідок подання ним будь-яких заяв до відповідача було поза межами приписів спеціального законодавства.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права оренди спірних земельних ділянок, суд першої інстанції вважав, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, а тому, з метою поновлення порушеного права позивача, необхідно вийти за межі позовних вимог, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, і визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
З такими висновками не погодився апеляційний суд, вказавши, на помилковість посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 30 березня 2016 року у справі №814/3015/14, за якою подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону № 1952-ІV підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права. Тобто, у цій справі Верховним Судом України розглядалося питання щодо реєстрації прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку за різними орендарями. Натомість, у цій справі фігурують один і той же об'єкт оренди, один і той же орендодавець та один і той же орендар. Орендодавець та орендар, до закінчення строку попереднього договору оренди землі, за згодою, достроково уклали новий договір, в якому передбачили новий строк оренди та умови оплати. Тобто, орендар скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди, звернувшись до орендодавця до спливу його строку та за згодою останнього, уклав його на новий строк. Отже, у даному випадку відсутня реєстрація подвійного речового права, адже всі складові права, які підлягали реєстрації були ідентичні праву, яке вже було зареєстровано. При цьому, обов'язок припинити дію попереднього договору оренди землі, виникав би у орендодавця тільки у випадку його намірів укласти такий договір з іншою особою.
Також апеляційний суд звернув увагу, що обставини справи свідчать про те, що у позивача є претензії до ТОВ «СП «БАСМАТІ» щодо належного виконання умов договору оренди, тобто конфлікт між сторонами носить приватний характер. Позивач не обґрунтував, в чому конкретно порушуються його права та інтереси в результаті здійснення реєстрації речового права оренди за ТОВ «СП «БАСМАТІ», яка відбулася на підставі укладеного ним правочину, оскільки метою укладання правочину, відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, є реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Водночас, ураховуючи, що завданням адміністративного судочинства є захист осіб від незаконних дій або рішень суб'єктів владних повноважень, суд повинен досліджувати виключно питання відповідності