ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2019 року
Київ
справа №819/1121/17
адміністративне провадження №К/9901/132/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (головуючий суддя - Онишкевич Т.В., судді - Обрізко І.М., Іщук Л.П.)
у справі № 819/1121/17
за позовом ОСОБА_3
до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Пенсійного фонду України
про скасування наказу поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, скасування подання № 2351/06 від 16.03.2017, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
1. В липні 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач 1, скаржник), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач 2), Пенсійного фонду України (далі - відповідач 3), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
1.1. визнати дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Пенсійного фонду України щодо звільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області неправомірними;
1.2. визнати неправомірним та скасувати подання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 2351/06 від 16.03.2017 про звільнення ОСОБА_3;
1.3. скасувати наказ Пенсійного фонду України № 380-о від 06.06.2017 "Про звільнення ОСОБА_3." та наказ Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області № 97-ос від 06.06.2017 "Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 06 червня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_3.";
1.4. поновити ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 07.06.2017;
1.5. зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області надати позивачу довідку про нараховані суми, належні йому при звільненні;
1.6. .стягнути з Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення (з 06.06.2017) до часу поновлення на посаді.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Пенсійного фонду України про скасування наказу Пенсійного фонду України №380-о від 06.06.2017 р., наказу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області 397-ос від 06.06.2017 р., поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання неправомірним та скасування подання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, №2351/06 від 16.03.2017 р., визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був попереджений не пізніше, ніж за два місяці про його вивільнення і йому була запропонована вакантна посада начальника відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем та захисту інформації ОУ ПФУ, від якої він відмовився, відтак, оскаржені накази видані з дотриманням вимог КЗпП та Закону № 889.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково:
4.1. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року по справі № 819/1121/17- скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено частково.
4.2. Визнано протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Пенсійного фонду України щодо звільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.
4.3. Визнано протиправними та скасовано наказ Пенсійного фонду України № 380-о від 6 червня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_3.» та наказ Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області № 97-ос від 6 червня 2017 року «Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 06 червня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_3.».
4.4. Поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 7 червня 2017 року.
4.5. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області письмово повідомити ОСОБА_3 про нараховані суми, належні йому при звільненні 6 червня 2017 року.
4.6. Стягнуто з Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_3 48001 (сорок вісім тисяч одна) грн. 02 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх обов'язкових платежів та зборів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати.
4.7. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до наданої листом № 16512/12 від 3 жовтня 2017 року ОУ ПФУ інформації у відповідача1 було 13 вакансій, з яких була запропонована лише одна - начальника відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем захисту та захисту інформації ОУ ПФУ. Крім того, у позивача відсутній освітній кваліфікаційний рівень «Магістра» за напрямом підготовки «Комп'ютерні технології», який необхідний для обіймання пропонованої посади. Також Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, на виконання наказу ПФУ № 177 від 26 грудня 2016 року, здійснило лише попередження позивача, а пропозицію вакантних посад - Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області. Водночас, відповідно до пп. 1.2. п. 1 вказаного наказу запропонувати позивачу іншу роботу було уповноважене ГУ ПФУ, а не ОУ ПФУ. Жодних доказів про делегування таких повноважень ОУ ПФУ матеріали справи не містять. Також суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що у останній день перебування на посаді, тобто 6 червня 2017 року, позивачу було зроблено будь-яку пропозицію про зайняття вакантної посади відповідно до його кваліфікації або з'ясовано його позицію щодо зробленої раніше пропозиції обійняти посаду начальника відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем захисту та захисту інформації ОУ ПФУ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
6. 02 січня 2018 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
7. В обґрунтування поданої касаційної скарги Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області вказує на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права. Так, скаржником стверджується , що запропонувати будь - які вакантні посади в Тернопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не могло у зв'язку з відсутністю в цьому управлінні вакантних посад начальника і його заступників в управлінні; інші вакантні посади ОСОБА_3 міг запропонувати лише начальник Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, так як саме він є суб'єктом призначення на ці посади. Крім того, відповідачем 1 вказано, що позивача 17.03.2017 року попереджено відповідачем 2 про наступне вивільнення та в цей же день відповідачем 1 запропоновано вакантну посаду . Відтак, відповідачами 1,2 приписи статті 49-2 КЗпП України в частині попередження про звільнення та одночасної пропозиції вакантних посад виконані в повному обсязі, а висновки суду апеляційної інстанції про протилежне є помилковими. Скаржником також зазначається, що в день звільнення позивача з посади будь - яких інших вакантних посад не існувало, заяви про переведення на іншу посаду позивачем написано не було. Відтак, хибними є висновки суду апеляційної інстанції про відсутність відомостей щодо відмови позивача обійняти пропоновану йому посаду, станом на як день направлення подання про звільнення, так і на день звільнення. Відповідачем 1 вказується на помилковість висновків суду апеляційної інстанції в частині пропозиції лише однієї з наявних 13 вакантних посад, оскільки частина з них не відповідають освітньому рівню позивача, інші - не є посадами державної служби, а решта - це посади, вже були запропоновані на службовій нараді 03 травня 2017 року та листом від 24 травня 2017 року.
8. 20 лютого 2018 року судом касаційної інстанції отримано відзив позивача на зазначену касаційну скаргу, в якому він вважає доводи скаржника безпідставними та необґрунтованими і такими, що не відповідають вимогам закону. Відтак, просить рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області - без задоволення.
9. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
10. Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
11. ОСОБА_3 з 26 вересня 2002 року працював в системі органів Пенсійного фонду України і з 30 березня 2016 року був призначений на посаду заступника начальника ОУ ПФУ за переведенням. З 1 травня 2016 року йому було присвоєно VI ранг державного службовця.
12. У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21 грудня 2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» та постанови правління ПФУ від 22 грудня 2016 року № 29-1 «Про примірні структури територіальних органів Пенсійного фонду України», а також на виконання наказу ПФУ від 12 січня 2017 року № 7 «Про граничну чисельність працівників органів Пенсійного фонду України» у ОУ ПФУ відбулась зміна структури та штатного розпису.
13. Штатний розпис ОУ ПФУ на 2017 рік, затверджений начальником ГУ ПФУ, вводився в дію з 1 січня 2017 року та передбачав дві штатні посади заступника начальника ОУ ПФУ.
14. 27 лютого 2017 року начальником ГУ ПФУ був затверджений новий штатний розпис ОУ ПФУ, який вводився у дію з 1 березня 2017 року та передбачав одну штатну посаду заступника начальника ОУ ПФУ.
15. 17 березня 2017 року ОСОБА_3 був попереджений Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській облас