ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2019 року
Київ
справа №826/10838/15
адміністративне провадження №К/9901/28061/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм»
на постанову
Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року (суддя: І.М. Погрібніченко)
та ухвалу
Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року (колегія у складі суддів: Ю.А. Ісаєнко, Л.В. Губська, І.В. Федотов)
у справі
№826/10838/15
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм»
до
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про
визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2014 №0001342208, №0001352208,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» (далі - ТОВ «СтілАрм») звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29 грудня 2014 №0001342208, №0001352208.
Обґрунтовуючи позов вказало, що оскільки перевірка проводилась на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) та відповідно до постанови заступника начальника 2 відділу КР СУФР у м. Києві Демченко О.Б. від 10 жовтня 2014 року, тобто відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкові повідомлення-рішення, виходячи з приписів п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами такої перевірки не приймаються до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зазначили, що позивачем неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з ТОВ «Торенія», оскільки його засновник і директор, якого визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його адміністративного позову та апеляційної скарги.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковою інспекцією на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, постанови заступника начальника 2 відділу КР СУФР у м. Києві від 10 жовтня 2014 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СтілАрм» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Торенія» за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2014 року, за результатами якої складено акт від 16 грудня 2014 року №69/1-22-20/30264554, яким зафіксовано порушення позивачем:
пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1019862,00 грн, у тому числі за 2012 рік - 616538,00 грн; 2013 рік - 403324,00 грн;
п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 1059420,00 грн (за період з серпня 2012 року по жовтень 2013 року); завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податного періоду за серпень 2012 року на 79631,00 грн.
Підставою для висновків акта перевірки про наявність порушень податкового законодавства позивачем була встановлена в ході перевірки безтоварність здійснених господарських операцій позивача з ТОВ «Торенія». В обґрунтування такої позиції податковий орган посилався на матеріали досудового розслідування №32014100000000036 від 05 березня 2014 року, ухвали Подільського районного суду м. Києва, з яких ОСОБА_3 (засновник та директор ТОВ «Торенія»), заперечує свою причетність до фінансово - господарської діяльності товариства.
На підставі вищезазначених висновків контролюючого органу відповідачем 29 грудня 2014 року прийнято податкові повідомлення - рішення:
- №0001352208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1324275,00 грн;
- №0001342208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1274828,00 грн.
Судами також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «СтілАрм» (покупець) та ТОВ «Торенія» (постачальник) був укладений договір від 23 липня 2012 року №ДП 2012-23-07, відповідно до якого останній зобов'язується поставити та передати у власність в обумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму відповідно до умов цього договору. Предметом поставки є: будівельні суміші, плити вогнестійкі, піни монтажні та супутні товари, системи контролю доступу, автоматика для воріт та супутні товари.
На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивачем подані: специфікації, в яких визначено найменування, кількість та ціна товару, видаткові накладні та податкові накладні, які отримані від ТОВ «Торенія» та підписані від імені директора ОСОБА_3
Разом з тим, під час перевірки контролюючим органом також було встановлено, що відповідно до матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за від 05 березня 2014 року №32014100000000036, зареєстрованого за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених частиною третьою статті 212, частини другої статті 205, частини третьої статті 209 КК України, були вилучені реєстраційні, банківські та інші документи ТОВ «Торенія», які підписані від імені директора ОСОБА_3
Водночас, ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року у справі №758/9746/14-к ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав за вчинення злочину передбаченого частиною першою статті 205 КК України з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
На підставі викладеного, судами встановлено, що ОСОБА_3 - засновник і директор ТОВ «Торенія», якого визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною першою статті 205 КК України (фіктивне підприємництво), проте з нереабілітуючих підстав, у зв'язку із закінченням строків давності, звільнений від кримінальної відповідальності, а провадження відносно нього закрито, заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів.
Надаючи оцінку обставинам справи та досліджуючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у спірного контрагента товарів/робіт/послуг, суди попередніх інстанцій правомірно звернули увагу на встановлений факт фіктивності ТОВ «Торенія», тому первинні документи, підписані від імені посадових осіб цього підприємства не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які є підставою для формування показників податкової звітності.
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів.
Одночасно пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Податковим кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Податкові зобов'язання з ПДВ у відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.
Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та