ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2019 року
Київ
справа №823/183/16
адміністративне провадження №К/9901/7705/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у складі колегії суддів: Епель О.В. (головуючий), суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - УМВС України в Черкаській області) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, -
ОПИСОВА ЧАСИТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
1.1 визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області Пустовара В.В. від 6 листопада 2015 року №312о/с про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України з постановкою на облік за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення №114) оперуповноваженого сектору карного розшуку Соснівського районного відділу в м. Черкаси ОСОБА_2;
1.2 зобов'язати УМВС України в Черкаській області поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області;
1.3 стягнути з УМВС України в Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 14665,56 грн.
2. Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 27 квітня 2016 року адміністративний позов задовольнив.
3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 червня 2016 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову.
3.1 Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів позивача щодо вчасного подання ним відповідного рапорту чи будь-яких інших доказів його волевиявлення на проходження служби в поліції. З огляду на те, що питання щодо подальшого проходження позивачем служби в органах національної поліції не було вирішено в порядку п. 9-10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), тому дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв відповідно до вимог зазначеного закону.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено:
4.1 У 2003 році ОСОБА_2 був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ.
4.2 Наказом від 11 липня 2014 року №191о/с позивач призначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Соснівського районного відділу в м. Черкаси УМВС в Черкаській області.
4.3 6 листопада 2015 року наказом УМВС України в Черкаській області №312о/с позивач звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України відповідно до пунктів 10, 11 розділу ХІ Закону № 580-VIII за пунктом 64 «г» Положення №114 (через скорочення штатів).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить зазначене рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. На обґрунтування скарги зазначає, що вважає, що судом апеляційної інстанції не було враховано, що звільнення за пунктом 64 «г» Положення № 114 допускається при відсутності можливості подальшого використання на службі. Відповідач не обґрунтував відсутність можливості подальшого використання скаржника на службі в поліції, а також взагалі не перевірив можливості реалізації його права на прийняття на службу до поліції. Вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно розтлумачив приписи розділу ХІ Закону № 580-VIII відносно того, що скаржником не було висловлено як у письмовій так і в усній формі відмову від проходження служби в поліції.
7. Відзив на касаційну скаргу не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
8. Конституція України
8.1 Частина друга статті 19
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року)
9.1. Частина третя статті 2.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
10. Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про національну поліцію"
10.1. Пункт 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення".
Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
10.2. Пункт 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення".
З дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
10.3. Пункти 9, 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення".
Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх спр