ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2019 року
Київ
справа №810/4244/16
адміністративне провадження №К/9901/4358/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІКА»
на ухвалу
Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року (суддя: В.Р. Щавінський)
та ухвалу
Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (суддя: колегія у складі суддів: Ю.А. Ісаєнко, Г.В. Земляна, Є.О. Сорочко)
у справі
№ 810/4244/16
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІКА»
до
Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України
треті особи:
Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про
визнання незаконним та скасування рішення та визнання незаконною бездіяльність,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АНІКА» (далі - ТОВ «АНІКА») звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:
визнати незаконним та скасувати рішення Державної фіскальної служби від 26 червня 2016 року №13971/6/99-99-08-02-01-15 про результати розгляду скарги;
визнати незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України, яка полягає у не розгляді звернення ТОВ «АНІКА» від 06 травня 2016 року вих. 117/05-16 у встановлений законом строк.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року позовну заяву ТОВ «АНІКА» залишено без руху у зв'язку з тим, що сплачена позивачем сума судового збору не відповідала розміру, що мав бути сплачений за дві вимоги немайнового характеру. При цьому, позивачу роз'яснені підстави залишення позовної заяви без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
06 лютого 2017 року позивач подав заяву про роз'яснення судового рішення, в якій просить суд роз'яснити ухвалу Київського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 22 грудня 2016 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, відмовлено в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, оскільки дане рішення суду є зрозумілим і правові підстави для його роз'яснення відсутні.
18 квітня 2017 року до суду від ТОВ «Аніка» надійшло клопотання про продовження строку процесуальних строків виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків до 17 липня 2017 року.
18 липня 2017 року позивач повторно звернувся з клопотанням про продовження процесуального строку, внаслідок чого ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року вказану заяву задоволено, строк на усунення недоліків позовної заяви ТОВ «АНІКА» продовжено до 16 серпня 2017 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, позовну заяву повернуто з підстав невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив вказані рішення судів скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Касаційну скаргу обґрунтовано помилковістю висновків судів про заявлення позивачем в позовній заяві двох окремих позовних вимог немайнового характеру, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором, враховуючи, що вимога про зобов'язання відповідача вчинити певні дії спрямована лише на реалізацію захисту права позивача, порушення якого встановлюється при вирішенні першої вимоги (про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії).
Від відповідачів відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з статтею 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України встановлено, що суддя повертає апеляційну скаргу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції Закону, чинній на час подання позовної заяви, далі - Закон № 3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.