ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа №686/6637/17
адміністративне провадження №К/9901/22282/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у суді касаційної інстанції матеріалами справи № 686/6637/17
за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (далі - Хмельницьке ОУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Хмельницького ОУ ПФУ
на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2017 року та додаткову постанову цього ж суду від 07 липня 2017 року, ухвалені у складі головуючого судді Мороз О.Ф. та
ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В.Ю., суддів Мельник-Томенко Ж.М., Ватаманюка Р.В., -
ВСТАНОВИВ:
05 квітня ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання з грудня 2016 року, виходячи з суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області, який працює на відповідній посаді, в розмірі 28 160 грн., та його дії, які полягають у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 по 5 січня 2017 року, виходячи з обмеження у 10 740 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01 грудня 2016 року, у тому числі з 01 січня 2017 року, виходячи з суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області, який працює на відповідній посаді, в розмірі 28 160 грн. без будь-яких обмежень щомісячного довічного грошового утримання максимальним розміром.
Позов обґрунтовано тим, що бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання з 01 грудня 2016 року та дії, що полягають у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 по 5 січня 2017 року, виходячи з обмеження у 10740,00 грн., протиправними, такими, що обмежують його право на соціальний захист, оскільки будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та прав громадян на захист прав і свобод незалежним судом. Крім того, закон не передбачає, що у разі зміни суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться з місяця, наступного за тим, у якому змінився розмір суддівської винагороди. Натомість перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися з того ж дня, місяця, року, з якого запроваджено зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а також без будь-яких обмежень максимальним розміром, що випливає з ряду рішень Конституційного Суду України. При перерахунку з 01 січня 2017 відповідач не вправі був застосовувати завідомо неконституційні положення Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII), якими тимчасово було встановлено, що максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не може перевищувати 10741 гривень.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 21 червня 2017 року задовольнив позовні вимоги.
Додатковою постановою від 07 липня 2017 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області стягнув з Хмельницького ОУ ПФУ за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати у справі в дохід держави у сумі 640 грн.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалами від 28 вересня 2017 року залишив без змін постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2017 року та додаткову постанову цього ж суду від 07 липня 2017 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що законодавством України передбачено таку підставу для перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці, як зміна розміру складових суддівської винагороди. При цьому, такий перерахунок та виплата винагороди здійснюється без обмеження граничного розміру. Оскільки з 01 грудня 2016 року змінились розміри складових суддівської винагороди працюючих суддів, а тому позивач мав право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, обрахованого з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого з 01 грудня 2016 року.
У свою чергу, ухвалюючи додаткову постанову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог ухвалено на користь позивача, який не звільнений від сплати судового збору, а у зв'язку із відстроченням сплати судового збору позивачем та те, що станом на дату розгляду справи такого збору сплачено не було, то відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, яка діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції) суд присудив судові витрати, які повинен був сплатити позивач, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
27 жовтня 2017 року Хмельницьке ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2017 року, додаткову постанову цього ж суду від 07 липня 2017 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивна тим, що судами попередніх інстанцій не враховано Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління ПФУ від 25 січня 2008 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1, у редакції постанови правління ПФУ від 20 березня 2017 року № 5-1), яким передбачено що перерахунок щомісячного грошового утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Крім того, судами не взято до уваги, що з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон № 1774-VIII, яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), а саме, пункт 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом третім і четвертим, за змістом яких розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не може перевищувати 10 740 грн. При цьому, з набранням чинності 05 січня 2017 року Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя (далі - Закон № 1798-VIII) таке обмеження відсутнє.
До того, пенсійний орган вказує на те, що Законом № 1774-VIII також було внесено зміни до Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», відповідно до яких, зокрема, органи ПФУ звільнені від сплати судового збору, тому додаткова постанова суду першої інстанції, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду, підлягають скасуванню.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Касаційний адміністративний суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 12.10.2016 року перебуває на обліку у відповідача та отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 % суддівської винагороди.
У зв'язку зі зміною розміру грошового утримання судді Апеляційного суду Хмельницької області, який працює на відповідній посаді, позивач 06 грудня 2016 року звернувся до Хмельницького ОУ ПФУ із заявою про здійснення перерахунку призначеного довічного грошового утримання судді з 01 грудня 2016 року без обмеження граничного розміру.
Листом відповідача від 24 березня 2017 року № 15/Л-10 позивачу повідомлено, що з 01 грудня 2016 року змінились розміри складових суддівської винагороди, але перерахунок проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди, тобто з 01 січня 2017 року.
Окрім того постановою Хмельницького міськрайонного суду від 30 січня 2017 року в адміністративній справі № 686/21593/16-а, яка набрала законної сили, було зобов'язано Хмельницьке ОУ ПФУ здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90% від грошового утримання судді, та виплатити йому різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.
На виконання вище вказаної постанови та на підставі розпорядження № 155280 від 16 травня 2017 року відповідач здійснив позивачу перерахунок із урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та з розрахунку 90% грошового утримання судді у розмірі 25 344 грн.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачен