ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 910/858/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - фізична особа-підприємець Мороз Алла Вікторівна,
представник позивача - Мороз А.В. (паспорт виданий 14.04.2000 № НОМЕР_1); Чертков І.В., адвокат (договір від 06.11.2017 б/н, ордер від 26.02.2019 № 404469, свідоцтво від 27.10.2005 № 397),
відповідач - приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ",
представник відповідача - Зубченко Н.Ю., адвокат (довіреність від 10.01.2019 № 19011005, свідоцтво від 31.05.2011 № 4521),
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2018 (головуючий суддя Смирнова Ю.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 (головуючий Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А. і Мальченко А.О.)
у справі № 910/858/18
за позовом фізичної особи-підприємця Мороз Алли Вікторівни (далі - Підприємець)
до приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - Товариство)
про скасування протокольного рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Підприємець звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про скасування рішення комісії від 15.06.2016, оформленого протоколом № 1408, про стягнення з Підприємця 74 704,34 грн. та стягнення з ПАТ "Київенерго" 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що: 19.02.2016 перевірка лічильника електричної енергії проводилась уповноваженими представниками ПАТ "Київенерго" за відсутності Підприємця, і лише в подальшому представники ПАТ "Київенерго" повідомили Підприємця про необхідність демонтажу лічильника з метою проведення технічного дослідження; необґрунтовані зауваження, зазначені в акті про порушення від 19.02.2016 № 43824 і розрахунку вартості використаної недорахованої електричної енергії, порушують права та законні інтереси Підприємця; Підприємця не було повідомлено про проведення експертизи лічильника.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2018 ПАТ "Київенерго" замінено його правонаступником - Товариством.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018, позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано рішення засідання комісії ПАТ "Київенерго" з розгляду акта про порушення від 19.02.201 № 43824, оформлене протоколом від 15.06.2016 № 1408 про нарахування до сплати за недораховану електроенергію 74 704,34 грн. за період з 04.01.2016 по 19.02.2016 Підприємцю. У задоволенні вимоги Підприємця про стягнення з Товариства витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що: експертним дослідженням встановлено лише можливість здійснити вплив, а не факт самого впливу на механізм цього лічильника, а також не встановлено пошкодження пломб на досліджуваному вимірювальному пристрої; відсутність беззаперечних доказів наявності втручання Підприємця в роботу приладу обліку та пошкодження пломб електролічильника № 0044045 останнім свідчить про відсутність правових підстав для застосування до Підприємця оперативно-господарських санкцій, встановлених спірним рішенням комісії ПАТ "Київенерго", відтак позовні вимоги про скасування рішення комісії від 15.06.2016, оформленого протоколом № 1408, відповідно до якого Підприємцю нараховано 74 704,34 грн. за недораховану електроенергію, слід задовольнити.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Товариство повністю довело належними та допустимими доказами факт порушення Підприємцем Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ; чинні на момент виникнення спірних правовідносин), а суди, у свою чергу, безпідставно відхилили висновок експертизи та не надали належної правової оцінки всім доказам у справі.
Підприємець подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 12.02.2002 Підприємцем (споживач) та ПАТ "Київенерго", правонаступником якого є Товариство (постачальник), укладено договір про постачання електричної енергії № 59576 (далі - Договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього Договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно із статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами першою, другою статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та Законом України "Про електроенергетику". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Згідно з пунктом 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
Пунктом 10.2 ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до пункту 10.3 ПКЕЕ споживач зобов'язаний оперативно повідомляти постачальника електричної енергії про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
При цьому обов'язки споживача щодо недопущення безоблікового користування електричною енергією та повідомлення постачальника про виявлені факти такого споживання передбачені умовами розділу 2 Договору.
Згідно з пунктом 3.1 ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Пунктом 3.31 ПКЕЕ передбачено, що пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Відповідно до пункту 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (далі - Методика).
Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих правил, або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Пунктом 4.1 Методики встановлено форму та вимоги до акта про порушення ПКЕЕ, види порушень ПКЕЕ та порядок визначення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.
Таким чином, для донарахування споживачу суми електроенергії визначальним є факт порушення особою ПКЕЕ.
Судами встановлено, що при перевірці стану засобів обліку електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. А.Ахматової, 9/18 представниками ПАТ "Київенерго" виявлено порушення споживачем приписів статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та пунктів 3.2, 3.3, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, про що складено відповідний акт про порушення від 19.02.2016 № 43824.
Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачал