ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 909/327/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Студенця В.І., Пєскова В.Г.,
учасники справи:
позивач - Фізична особа-підприємець Пашко Богдан Михайлович,
відповідач - Відділ освіти Тлумацької районної державної адміністрації,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Фізичної особи-підприємця Пашко Богдана Михайловича,
на постанову Західного апеляційного господарського суду
від 19.11.2018
у складі колегії суддів: Галушко Н.А. (головуючий), Желіка М.Б., Плотніцького Б.Д.,
у справі за позовом
Фізичної особи-підприємця Пашко Богдана Михайловича,
до Відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації,
про стягнення заборгованості в сумі 444 000,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Пашко Богдан Михайлович звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії в сумі 444 000, 00 грн.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 у справі № 909/327/18, позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 підтверджується постачання позивачем відповідачу теплової енергії на суму 444 000, 00 грн., проте дана сума не сплачена та вищезазначений акт не підписаний відповідачем. При цьому, суд вказав, що відповідач визнав факт поставки теплової енергії згідно Актів здачі-приймання робіт № 1 № 2 на суму 762 200, 00 грн., що підтверджується відповіддю відповідача на надіслану позивачем претензію № 02-11/271 від 26.12.2018.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 909/327/18 скасовано вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку здійснення господарської операції на заявлену до стягнення суму.
Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 909/327/18, Фізична особа-підприємець Пашко Богдан Михайлович звернувся з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати та залишити в силі судове рішення місцевого господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови апеляційний судом були невірно застосовані норма матеріального права та порушені норми процесуального права. Скаржник доводить, що апеляційний суд невірно визначив, що предметом спору є заборгованість за договором від 07.12.2017 № 265 і що слід застосовувати саме зобов'язання цього договору. Також скаржник посилається на те, що апеляційна інстанція надала перевагу одному доказу над іншими, не оцінила належність, допустимість, достовірність всіх інших доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/327/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Студенець В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2018.
Згідно з ч. 4 ст. 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2018 прийнято касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пашко Богдана Михайловича до провадження для здійснення перегляду постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Витребувано з господарського суду Івано-Франківської області та Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 909/327/18. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.01.2019.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, з 2014 року Фізична особа-підприємець Пашко Б.М. надає Відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації послуги з постачання теплової енергії (договір № 10 від 21.01.2014 та додатковий договір до нього № 2 від 31.12.2014, договір № 152 від 04.03.2015 та додатковий договір до нього № 1 від 31.12.2015, договір № 620 від 23.12.2015, договір № 49 від 10.03.2016, договір № 444 від 16.12.2016, договір № 31 від 08.02.2017).
Відповідно до акта на введення в дію та опломбування лічильника теплової енергії (Суперком - 01-1 № 011825, МТОЧ 130-50 Ж12568990) від 01.01.2014, було введено вищевказаний лічильник теплової енергії в дію, а його показник склав 0000;007 Гкал.
Рішенням четвертої сесії Тлумацької районної ради від 17.03.2016 № 074-04/16 затверджено тариф на транспортування теплової енергії (для Обертинської ЗОШ І-ІП ступенів ціна за 1 Гкал встановлена в сумі 1 480, 00 грн.).
07.12.2017 між Фізичною особою-підприємцем Пашко Б.М. (учасник) та Відділом освіти Тлумацької районної державної адміністрації (замовник) укладений договір про закупівлю товару (теплової енергії у гарячій воді/парі) за державні кошти № 265, відповідно до умов якого учасник зобов'язується поставити замовнику товар, а саме пару та гарячу воду, а замовник - прийняти і оплатити товар в порядку і строки згідно з цим договором.
Відповідно до п. 3.2 договору, ціна останнього становить 318 200, 00 грн. без ПДВ та складається із суми очікуваної вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом строку дії договору.
Розрахунки проводяться щомісячно шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії до кінця поточного місяця та після підписання сторонами акта приймання передачі товару за звітний період, оформленого належним чином (п. 4.2 договору).
Апеляційною інстанцією встановлено, що в матеріалах справи наявний Акт надання послуг № 1 на суму 318 200, 00 грн., який підписаний сторонами без заперечень та скріплений їх печатками.
Підставою для звернення до суду з даною позовною заявою позивачем визначена несплата відповідачем 444 000, 00 грн. за поставлену теплову енергію згідно Акта надання послуг № 2.
Договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквіз