ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 904/9052/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;
за участю представників:
позивача - Малєєвої О.М.,
відповідача - Целіка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк",
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Ліпинський О.В.)
від 08.02.2018,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Коваль Л.А., судді - Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.)
від 26.11.2018,
за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк",
до товариства з обмеженою відповідальністю "Україна",
про визнання недійсним договору про внесення змін до кредитного договору,
В С Т А Н О В И В:
у жовтні 2017 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним договору від 13.12.2016 про внесення змін до кредитного договору № DNHSLON06910 від 28.10.2016, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Україна", з моменту його укладення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміни до кредитного договору підписані представником банку з перевищенням повноважень, наданих йому довіреністю № 3997-К-Н-Н від 28.09.2015.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2018, в задоволені позову відмовлено.
Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що під час розгляду справи позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів та настання відповідних наслідків. На час підписання спірного договору повноваження ОСОБА_3 на здійснення дій від імені ПАТ КБ "Приватбанк" були визначені як довіреністю від 28.09.2015 № 3997-К-Н-Н, так і статутом банку. Вказали, що під час укладення такого оспорюваного правочину представник позивача діяв у межах наданих йому повноважень.
У грудні 2018 року АТ КБ "Приватбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанції. Стверджує, що укладення оспорюваного договору на суму 210 000 000 грн виходить за межі повноважень ОСОБА_3 Протокол кредитного комітету від 16.12.2016 не підтверджує правомірність підписання ОСОБА_3 спірного договору. Суди помилково взяли до уваги протокол наглядової ради від 05.08.2016 № 43, адже він не є належним доказом у справі чи окремим рішенням про зміну повноважень першого заступника голови правління в розумінні абзацу 2 пункту 9.4.6.2 статуту.
ТОВ "Україна" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2018 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Вказує, що оспорюваним договором внесені зміни до кредитного договору, що не стосуються ліміту (розміру) кредитного договору, отже, особа, що підписала оспорюваний правочин, мала на це право. Ліміт повноважень першого заступника голови правління банку був збільшений протоколом засідання наглядової ради №43 від 05.08.2016. Посилається на постанови Верховного Суду у справах № 904/909/17, № 904/9090/17, № 904/8992/17, № 904/9055/17, № 604/9108/17, № 904/9111/17.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 28.10.2016 публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (банк) та товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" (позичальник) уклали кредитний договір № DNHSLON06910 (а.с. 8-18, т. 1).
Згідно з п. А1 договору видом кредиту є невідновлювальна кредитна лінія.
За змістом п. А2 договору ліміт договору становить 210 000 000,00 грн та призначений на реструктуризацію діючих кредитів шляхом рефінансування з частковою зміною валюти кредитування на сплату страхових платежів у випадку та у порядку, передбачених пунктами 2.1.5, 2.2.12 цього договору, для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами, зазначеними в п. 2.1.1 договору, на сплату судових витрат, передбачених пунктами 2.2.15, 2.3.13, 5.8 цього договору.
У пункті А3 договору сторони передбачили термін повернення кредиту згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 до договору). Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із значенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, термін повернення кредиту встановлюється згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 до договору).
13.12.2016 позивачем і відповідачем укладено договір про внесення змін до кредитного договору № DNHSLON06910 (а.с. 19-20, т. 1).
Відповідно до умов зазначеного договору про внесення змін, сторони погодили внесення змін та доповнень до основного договору, зокрема: виключено умови щодо прав банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів у разі невиконання або неналежного виконання останнім зобов'язань за кредитним договором; щодо форми відсоткової ставки та порядку її зміни; щодо права банку на договірне списання коштів з рахунків позичальника в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором; щодо черговості зарахування коштів на погашення заборгованості; щодо порядку зміни та розірвання кредитного договору; змінено строки нарахування неустойки за порушення умов договору та строки позовної давності; було виключено відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором.
Спірний договір про внесення змін з боку позивача підписано першим заступником голови правління банку - керівником корпоративного VIP-Бізнесу, бізнесу великих і VIP-клієнтів і ОКЦ ГО публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності № 3997-К-Н-Н від 28.09.2015, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 28.09.2015 за реєстром № 2699 (а.с. 21-22, т.1).
Пунктом 1 вказаної довіреності ОСОБА_3 був уповноважений на укладання кредитних договорів, договорів на придбання майна, майнових прав та інших договорів (угод), пов'язаних із розміщенням коштів, за якими банк приймає зобов'язання (за виключенням угод з векселями), а також угод про забезпечення банком зобов'язань клієнтів. При цьому сума угоди з кожним клієнтом не повинна перевищувати 750 000 доларів США або еквівалента вищеназваної суми у будь-якій валюті по курсу Національного банку України на дату укладання угоди. Якщо зобов'язання клієнта перед банком за укладеною угодою забезпечуються фінансовим покриттям на сто відсотків (тобто на рахунках, відкритих у банку, розміщені кошти, що забезпечують виконання зобов'язання клієнта по таких угодах), то угода може бути укладена на суму, що не перевищує 1 500 000 доларів США або еквівалента вищеназваної суми у будь-якій валюті по курсу НБУ на дату укладання угоди. За наявності відповідного рішення голови правління, правління, кредитного комітету або спостережної ради банку правочин може бути вчинений на суму, вказану у рішенні.
За змістом пункту 9.4.6.2 статуту банку (в редакції, чинній на момент укладення договору про внесення змін) перші заступники голови правління в межах суми, що еквівалентна 400 000 доларів США, вчиняють правочини (укладають договори, угоди, підписують контракти, у тому числі і зовнішньоекономічні) з розпорядження рухомим та нерухомим майном банку, грошовими коштами, за умови, якщо ця сума складає менше ніж 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності та не перевищує граничну суму, встановлену підпунктом 25 пункту 9.3.3 статуту. Ліміт повноважень може бути змінений окремим рішенням голови правління, наглядової ради або загальних зборів, з урахуванням вищевказаних обмежень.
Підпунктом 25 пункту 9.3.3 статуту банку віднесено до компетенції наглядової ради встановлення обмежен