Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 442/644/17
Провадження № 51-7872 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Шевченко О.О.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016140110002618 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Ясениця-Сільна Дрогобицького району Львівської області, який зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Бориславського міського суду Львівської області від 28 березня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України,
за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 3 липня 2018 року щодо ОСОБА_1
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2017 рокуОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України до штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 3 липня 2018 року вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року в частині призначеного покарання ОСОБА_1 змінено.
Постановлено вважати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, із призначенням покарання у відповідності до ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік, згідно з вироком Бориславського міського суду Львівської області від 28 березня 2016 року, та штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року, яким ОСОБА_1 призначено покарання у виді штрафу, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, постановлено виконувати самостійно.
В решті вирок суду залишено без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 27 листопада 2016 року, приблизно о 9 годині, з корисливих мотивів, проник в гаражне приміщення по АДРЕСА_2, звідки повторно, таємно намагався викрасти майно потерпілого ОСОБА_2 вартістю 500 грн.
ОСОБА_1, виконав всі дії, які вважав необхідними для викрадення майна, однак не закінчив даний злочин з причин, які не залежали від його волі, оскільки був виявлений ОСОБА_3
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції через істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Наголошує, що апеляційний суд призначив ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків, відповідно до ст. 71 КК України, погіршив становище засудженого, при цьому постановив ухвалу. Вважає, що незаконно прийнято рішення про повторне звільнення ОСОБА_1 відбування покарання з випробуванням, оскільки новий злочин вчинено в період іспитового строку. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки апеляційний суд не перевірив належним чином доводи апеляції прокурора.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі.
Мотиви Суду
Висновок суду про доведені