Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 727/10751/17
Провадження № 51-7912 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Матюшевої О.В.,
представника потерпілої ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017260040002381за обвинуваченням
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у с. Іжівці Сторожинецького району Чернівецької області, проживає АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 3 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 26 червня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 3 квітня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 800000 (вісімсот тисяч) гривень.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 26 червня 2018 року цей вирок залишено без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_2 визнана винуватою у тому, що вона 25 липня 2017 року, приблизно о 19 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухалася по вул. Героїв Майдану в м. Чернівці зі сторони проспекту Незалежності в напрямку вул. Комарова в правій крайній смузі для руху транспортних засобів. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, та перед яким, у попутному напрямку по лівій смузі руху транспортних засобів, рухався автомобіль марки «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, водій якого, зменшуючи швидкість, зупинив транспортний засіб, ОСОБА_2, порушуючи вимоги п. п. 1.5, 2.3 (б, д), 18.4 Правил дорожнього руху України, проявила самовпевненість і неуважність до дорожньої обстановки, не переконалась, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжила рух, виїхала на пішохідний перехід, допустила наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка переходила проїзну частину дороги, рухаючись в межах пішохідної доріжки. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пішоходу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, спричинено тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненням засуджена ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди потерпілій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи в частині встановлення та визначення моральної шкоди. Зазначає, що незаконно накладено арешт на будинок, який належить її доньці. Наголошує, що судами при визначенні розміру моральної шкоди не враховані вимоги розумності та справедливості, а стягнута шкода є надмірною і завищеною. Повідомляє про безпідставну відмову до залучення у справі в якості співвідповідача страхову компанію «Оранта» ПАТ «НАСК Оранта». Зазначає, що для того щоб визначити розмір моральної шкоди в даному випадку необхідно було провести психологічну експертизу, надати консультативні висновки медичних установ, фото потерпілої для візуального огляду наявних пошкоджень. Наголошує, що суд послався не на докази, а на описані страждання представника потерпілої ОСОБА_1
Позиції учасників судового провадження
Представник потерпілої ОСОБА_1 судові рішення вважає законними і обґрунтованими.
Прокурор касаційні доводи вважає необґрунтованими.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, кваліфікація її дій за ч. 2 ст. 286 КК України, призначене покарання та звільнення від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» засудженою не оскаржуються.
Твердження засудженої про незаконність судових рішень через накладення арешту на будинок, який належить її доньці, безпідставні, оскільки як убачається з оскаржуваних вироку та ухвали, це питання в даних судових рішеннях не вирішувалося.
Що стосується доводів про необґрунтовану відмову в задоволені клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача страхової компанії, то суд дійшов наступного висновку.
Виходячи зі змісту ст. 128 КПК України потерпілий у кримінальному провадженні має право з