ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 701/613/16-к
провадження № 51-6003 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Ковальчука О.С.,
виправданої ОСОБА_2,
захисників АлексєєнкаМ.Г., Алексєєнка Б.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року щодо
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки с. Крачківка Маньківського району
Черкаської області, яка мешкає за адресою:
АДРЕСА_1
обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 20 червня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за:
- ч. 2 ст. 364 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 роки, зі штрафом у дохід держави в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн;
- ч. 2 ст. 366 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 роки, зі штрафом у дохід держави в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 роки, зі штрафом у дохід держави в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року скасовано вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 та закрито кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв'язку з відсутністю в її діяннях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_2, обвинувачувалась у вчиненні злочинів за таких обставин.
ОСОБА_2 згідно з рішенням Іваньківської сільської ради № 1-2/VI від 12 листопада 2010 року обрана секретарем Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, а в подальшому за рішенням Іваньківської сільської ради №38/VI від 13 листопада 2014 року на неї, як секретаря сільської ради, покладено виконання обов'язків сільського голови вказаної сільської ради.
ОСОБА_2, працюючи секретарем Іваньківської сільської ради та будучи службовою особою, у листопаді 2014 року, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, в порушення п. б ст. 12, п. 6 ст. 118, п. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, достовірно знаючи, що депутати Іваньківської сільської ради не голосували за надання ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 1,5 га кожна, для ведення особистого селянського господарства, склала протокол 38 сесії Іваньківської сільської ради VI скликання від 13 листопада 2014 року, в який внесла завідомо неправдиві відомості про те, що 13 депутатів сільської ради проголосували позитивно за вищевказане рішення. Після чого на підставі зазначеного протоколу сесії ОСОБА_2 виготовила завідомо неправдивий офіційний документ - рішення № 38-2/VI від 13 листопада 2014 року, яке видала вищевказаним особам, які в свою чергу звернулись до проектної установи та отримали 12 проектів землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок у власність загальною площею 1,5 га кожна, для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Іваньки Маньківського району Черкаської області.
А також, 22 травня 2015 року ОСОБА_2, працюючи секретарем Іваньківської сільської ради та виконуючи обов'язки сільського голови вказаної сільської ради, умисно, зловживаючи службовою владою та використовуючи її всупереч інтересам служби, діючи в інтересах третіх осіб, а саме жителів с. Іваньки: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, склала протокол 42 сесії Іваньківської сільської ради VI скликання від 22 травня 2015 року, в який внесла вищевказаних осіб на затвердження їм матеріалів по проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 1,5 га кожна, для ведення особистого селянського господарства і за який нібито проголосували одноголосно депутати вказаної сільської ради, які були присутні на сесії сільської ради, на підставі якого виготовила рішення №42-3/VI від 22 травня 2015 року, внаслідок чого вказаним громадянам незаконно передано у приватну власність із земель комунальної власності земельні ділянки у розмірі 1,5 га кожна, а всього 18 га земель комунальної власності.
У результаті незаконних дій ОСОБА_2 вищевказаним особам були безпідставно наділені і передані у власність земельні ділянки загальною вартістю 338 004 грн, що на момент скоєння злочину в 550 раз перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, внаслідок чого громаді Іваньківської сільської ради були завдані збитки на вказану суму, що спричинило тяжкі наслідки.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, закривши кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, безпосередньо не дослідив наявні в матеріалах провадження докази, які підтверджують винуватість ОС