Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 12-161/07 (774/66/18)
провадження № 61-46659ав18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Сімоненко В. М.,
з участю:
секретаря судового засідання- Дернового І. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_4,
сторони третейського спору:
позивач - ОСОБА_5,
відповідач - ОСОБА_6,
третя особа - ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7, в інтересах якої діє представник ОСОБА_8, на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Левлекс» від 26 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_7, про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У травні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Левлекс» від 26 грудня 2007 року у справі за заявою ОСОБА_4 про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Левлекс» від 26 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_7, про визнання права власності.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_1) за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03 листопада 1998 року.
Фактично на АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 469 кв. м розташований двоповерховий будинок площею 319,4 кв. м - літ. «А» (в якому знаходиться 5 квартир, сарай - літ. «Б», вхід у погіб - літ. «в» та інші споруди - І-ІІІ).
На підставі договору купівлі-продажу від 03 листопада 1998 року ОСОБА_4 належить 16/100 частин житлового будинку з прилеглими до нього будовами та спорудами на АДРЕСА_1.
Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Левлекс» від 26 грудня 2007 року за ОСОБА_6 визнано та зареєстровано право власності на нежитлове приміщення НОМЕР_2 на першому поверсі загальною площею 79,1 кв. м, а також на нежитлове приміщення НОМЕР_1 на другому поверсі, загальною площею 55,6 кв. м у житловому будинку літ. «А-2», що знаходиться на АДРЕСА_1 без акту введення в експлуатацію.
Зазначив, що оскаржуване рішення порушує права ОСОБА_4, оскільки третейський суд вирішив питання про його права та інтереси, незаконно зменшивши його частку в спірному майні, яка належала на праві спільної часткової власності. Так, частка у спірному майні заявника складала 51,1 кв. м, а після ухвалення рішення третейського суду - 26,72 кв. м.
Заявник вказував, що з текстом оскаржуваного рішення третейського суду він ознайомився у квітні 2018 року під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, тому не міг його оскаржити раніше.
У результаті прийнятого третейським судом протиправного рішення цілий об'єкт нерухомого майна поділено на два об'єкта нерухомості та зареєстровано право власності на частки окремими об'єктами, що передбачено законодавством тільки у разі поділу об'єкта нерухомого майна, проте у визначеному законом порядку поділу цього об'єкту здійснено не було. При цьому вказаним об'єктам нерухомості присвоєно одну поштову адресу, що суперечить чинному законодавству.
Також рішенням третейського суду за ОСОБА_6 визнано право власності на об'єкти нерухомості, які перебували у спірному користуванні власників будинку на АДРЕСА_1.
На підставі рішення третейського суду земельна ділянка на АДРЕСА_1 перейшла у користування ОСОБА_6, чим порушено права заявника, оскільки вона повинна фактично знаходитися у користуванні всіх співвласників будинку, зокрема і ОСОБА_4
Короткий зміст ухвали апеляційного суду, як суду першої інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2018 року, заяву ОСОБА_4 задоволено. Скасовано рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Левлекс» від 26 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання права власності.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що третейським судом при вирішенні питання щодо визнання права власності на спірну частину нежитлових приміщень за ОСОБА_6 не було залучено до участі у справі співвласника цього майна ОСОБА_4 Вказане рішення порушує майнові права та інтереси ОСОБА_4, якому відповідно до договору купівлі-продажу від 03 листопада 1998 року належить 16/100 частин квартири НОМЕР_4 на АДРЕСА_1, тому наявні правові підстави для застосування норми пункту 5 частини другої статті 458 ЦПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з указаною ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_7, в інтересах якої діє представник ОСОБА_8, подала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу апеляційного судута ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 станом на 20 квітня 2017 року було відомо про існування оскаржуваного рішення третейського суду, оскільки він звернувся до суду першої інстанції з позовом про скасування рішень про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на спірний об'єкт нерухомості. Під час розгляду цієї справи, він вказував на дані з державного реєстру, у розділі про право власності в яких вказано підставу виникнення - 26 грудня 2007 року, рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Левлекс». Отже, ОСОБА_4 пропустив строк звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Також судом порушено право ОСОБА_7 на правничу допомогу, оскільки її представник з 10 вересня 2018 року до 21 вересня 2018 року перебував у щорічній відпустці та не мав можливості взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 10 вересня 2018 року, висловити свої зауваження та заперечення на кожний довід заявника, подати докази або спростувати докази та доводи заявника.
Оскаржуваним рішенням третейського суду не вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_4, оскільки предметом розгляду третейського суду були квартири НОМЕР_2, НОМЕР_3 на АДРЕСА_1, а заявник є власником лише квартири НОМЕР_4 у цьому будинку. У спірному рішенні не міститься жодних висновків щодо прав та обов'язків ОСОБА_4
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У грудні 2018 року ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказував, що він не був стороною третейського розгляду, за результатами якого вирішено питання про його права та обов'язки, зокрема порушено його право власності на 16/100 частин житлового будинку на АДРЕСА_1. Третейським судом зменшено належну заявнику на праві спільної часткової власності частку в цьому майні. Крім того, здійснено перепланування, яке не погоджене з іншими співвласниками спільної часткової власності. Незважаючи на незаконно проведене перепланування приміщення, суд визнав право власності на це майно та прийняв рішення про реєстрацію права власності на вказані об'єкти нерухомості.
З довідки з реєстру, на яку ОСОБА_7 посилається як на доказ поінформованості позивача про рішення третейського суду та як на підставу пропуску строку звернення до суду в зв'язку з цим, не вбачається текст рішення третейського суду, тому з цієї довідки неможливо встановити законність цього рішення, чиї права та обов'язки воно порушує.
Заявник вжив всіх можливих заходів з метою отримання рішення третейського суду, а саме: під час розгляду справи № 201/5564/17 звернувся з клопотанням про витребування цього рішення, проте у задоволенні клопотання було відмовлено; 01 червня 2017 року звернувся до органу реєстраційної служби із запитом про надання вказаного рішення, проте отримав відповідь, що запитувана інформація є конфіденційною; 06 лютого 2018 року звернувся до нотаріуса Кретової Н. Б. з аналогічним запитом, проте у його задоволенні було відмовлено. Діяльність постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Левлекс» була припинена у 2009 році, тому заявник не міг отримати рішення у цьому третейському суді. Лише після визнання ОСОБА_4, на підставі ухвали суду, потерпілим у кримінальному провадженні, він 03 квітня 2018 року ознайомився з повним текстом рішення третейського суду.
Представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 брав участь в усіх судових засіданнях, крім останнього (10 вересня 2018 року), надавав свої пояснення, висловлював свої міркування щодо розгляду справи, а в цьому засіданні брав участь інший представник третьої особи, тому її доводи в цій частині є безпідставними.
Спірним рішенням третейського суду рішення цілий об'єкт нерухомого майна було поділено на два об'єкти та зареєстровано право власності на частки окремими об'єктами, що передбачено законодавством тільки у разі поділу об'єкта нерухомого майна. Проте фактично існує один об'єкт нерухомості, власником частини якого є заявник.
Рішенням третейського суду зменшено частку позивача у спірному майні з 51,1 кв. м до 26,72 кв. м. Отже третейським судом порушено право заявника розпоряджатися належною йому власністю, а також право користування земельною ділянкою під спірним будинком та право спільної часткової власності на приміщення загального користування.
Рух справи у Верховному Суді
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2019 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 31 січня 2019 року. Судові повістки про виклик в судове засідання, призначене на 31 січня 2019 року, направлені учасникам справи 14 січня 2019 року на адреси, зазначені в апеляційній скарзі відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.
В судове засідання, призначене на 31 січня 2019 року, з'явилися представник ОСОБА_4 - ОСОБА_10 та представник ОСОБА_7 - Заруднєв Є. О. Інші учасники справи: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в зазначене судове засідання не з'явились.
За результатами вказаного судового засідання розгляд справи було відкладено на 21 лютого 2019 року, про що представник ОСОБА_4 - ОСОБА_10 та представник ОСОБА_7 - ЗаруднєвЄ. О. були повідомлені в судовому засіданні особисто під підпис.
З метою визначення адрес реєстрації місця проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 31 січня 2019 року Верховний Суд направив запит до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області.
Відповідно до листа Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про надання інформації, яка надійшла до Верховного Суду 12 лютого 2019 року, адреса ОСОБА_5 відповідає тій, що зазначена в апеляційній скарзі, ОСОБА_6 з 26 червня 2018 року знята з реєстраційного обліку за адресою