Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 755/21041/14-ц
провадження № 61-19219св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), ГулькаБ. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, подану їх представником ОСОБА_6, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2015 року у складі судді Савлук Т. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2017 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Українець Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 02 червня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест» (далі - ЗАТ «Сведбанк Інвест»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк»), та ОСОБА_4 укладено кредитний договір з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 207 000 доларів США на строк до 01 червня 2015 року зі сплатою процентів у розмірі 14 % річних.
На виконання зобов'язань за цим договором 02 червня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест» та ОСОБА_5 укладений договір поруки.
У травні та червні 2012 року між ПАТ «Сведбанк», публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») та ПАТ «Альфа-Банк» були укладені договори відступлення прав вимоги за спірним кредитним договором, внаслідок яких ПАТ «Альфа-Банк» набуло статусу кредитора за вказаним кредитним договором.
У зв'язку з невиконанням позичальником умов договору утворилась заборгованість, яка станом на 10 липня 2014 року становила 2 657 770,94 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 2 600 970,46 грн, за відсотками - 56 354,29 грн, пеня - 446,19 грн, та яку позивач просив стягнути солідарно з позичальника та поручителя.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2015 року позов ПАТ «Альфа Банк» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1209-Ф від 02 червня 2008 року на загальну суму 222 386,12 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 10 липня 2014 року становить 2 600 970,46 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв'язку з невиконанням боржником умов кредитного договору виникла заборгованість, яку слід стягнути солідарно з боржника та поручителя. Вказана заборгованість виникла в межах встановленого законом трирічного строку позовної давності у період з 18 червня 2012 року по 10 липня 2014 року. Правильність розрахунку заборгованості, що наданий банком, не спростована відповідачами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що зв'язку з невиконанням боржником умов кредитного договору виникла заборгованість, яку слід стягнути солідарно з боржника та поручителя. Оскільки сторони збільшили позовну давність за вимогами, що виникають зі спірного кредитного договору до 50 років, а банк звернувся до суду з позовом в межах цього строку, відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності. Також не відбулось припинення договору поруки з підстав, передбачених частиною четвертою статті 559 ЦК України, оскільки банк звернувся з вимогою до поручителя в межах шестимісячного строку з дня настання виконання зобов'язань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У лютому 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що договір поруки припинив свою дію на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинна бути пред'явлена протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням. Суд безпідставно не призначив по справі економічну експертизу з огляду на неправильність розрахунків заборгованості наданих банком. Суд розглянув справу за відсутності відповідачів та їх належного повідомлення про розгляд справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передано до Верховного Суду, а ухвалою від 23 липня 2018 року вказану справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 02 червня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати ОСОБА_4 кредит у сумі 207 000 доларів США на строк до 01 червня 2015 року зі сплатою процентів у розмірі 14 % річних.
У подальшому сторони уклали 10 додаткових договорів, за якими змінювали процентну ставку до 13 % річних та розмір кредитування до 267 079,43 доларів США.
На виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 02 червня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест» та ОСОБА_5 укладений договір поруки, до якого сторони тричі вносили зміни щодо розміру кредиту та процентної ставки.
У травні та червні 2012 року між ПАТ «Сведбанк», ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» були укладені договори відступлення прав вимоги за спірним кредитним договором, внаслідок яких ПАТ «Альфа-Банк» набуло статусу кредитора за вказаним кредитним договором.
У зв'язку з невиконанням позичальником умов договору утворилась заборгованість, яка станом на 10 липня 2014 року становила 2 657 770,94 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 2 600 970,46 грн, за відсотками - 56 354,29 грн, пеня - 446,19 грн.
Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором від 02 червня 2008 року (а.с. 43) останній платіж за цим договором позичальник сплатила 10 травня 2014 року.
Оскільки позичальник ОСОБА_4 узяті на себе зобов'язання перед банком за укладеним кредитним договором порушила, кредитор ПАТ «Альфа-Банк» направив 23 липня 2014 року позичальнику та поручителю відповідні письмові вимоги про погашення допущеної простроченої кредитної заборгованості та попередив, що у випадку її непогашення у тридцятиденний строк банк застосує своє право на дострокове повернення всього кредиту (а.с. 44, 45).
Проте прострочена заборгованість за кредитним договором відповідачами погашена не була.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.