Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 447/2345/14-ц
провадження № 61-17992св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), ГулькаБ. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - кредитна спілка «Християнська злагода»,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 листопада 2014 року у складі судді Березюк Г. М. та рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 року кредитна спілка «Християнська злагода» (далі - КС «Християнська злагода») звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовна заява мотивована тим, що 31 березня та 27 вересня 2007 року між сторонами були укладені кредитні договори, за умовами яких кредитна спілка надала відповідачу кредит у розмірі 87 685 грн строком на 13 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60 % на рік, а також кредит на суму 32 226 грн строком на 36 місяців із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60 % на рік.
У зв'язку з невиконання позичальником умов договорів утворилась заборгованість, яка станом на 06 грудня 2013 року складала за договором від 31 березня 2007 року 147 015,47 грн, в тому числі 32 189,95 грн - тіло кредиту, 114 825,52 грн - заборгованість по відсотках; за кредитним договором від 27 вересня 2007 року - 94 081,05 грн, в тому числі 20 599,63 грн - тіло кредиту, 73 481,42 грн - заборгованість по відсотках.
Вказану заборгованість позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 12 листопада 2014 року позов КС «Християнська злагода» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КС «Християнська злагода» заборгованість за договором про надання кредиту від 31 березня 2007 року № 126/07 та договором про надання кредиту від 27 вересня 2007 року № 374/07 у розмірі 241 096,52 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 2 410,96 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв'язку з невиконанням боржником умов кредитних договорів виникла заборгованість, яку слід стягнути з нього на користь кредитора.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 12 листопада 2017 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4
Змінено заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 листопада 2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КС «Християнська злагода» заборгованість за договором про надання кредиту від 31 березня 2007 року № 126/07 та договором про надання кредиту від 27 вересня 2007 року № 374/07 у розмірі 146 942 грн.
В решті рішення суду залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що заборгованість за спірними кредитними договорами підлягає стягненню у межах встановленого законом трирічного строку позовної давності, про застосування наслідків пропуску якого відповідач заявив у заяві про перегляд заочного рішення суду першої інстанції, а також на стадії апеляційного розгляду справи, не будучи повідомленим про розгляд справи в суді першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати судові попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що у позивача було відсутнє право стягувати заборгованість за кредитом, після закінчення строку дії кредитних договорів. Банк пропустив строк позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові відповідно до положень статті 267 ЦК України.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та зупинено виконання рішення суду апеляційної інстанції, а ухвалою від 11 жовтня 2017 року вказану справу призначено до розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 31 березня та 27 вересня 2007 року між КС «Християнська злагода» та ОСОБА_4 були укладений кредитні договори № 126/07 та № 374/07, за умовами яких кредитна спілка надала відповідачу кредит у розмірі 87 685 грн строком на 13 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60 % на рік, а також кредит на суму 32 226 грн строком на 36 місяців із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60 % на рік.
У зв'язку з невиконання позичальником умов договорів утворилась заборгованість, яка станом на 06 грудня 2013 року складала за договором від 31 березня 2007 року 147 015,47 грн, в тому числі 32 189,95 грн - тіло кредиту, 114 825,52 грн - заборгованість по відсотках; за кредитним договором від 27 вересня 2007 року - 94 081,05 грн, в тому числі 20 599,63 грн - тіло кредиту, 73 481,42 грн - заборгованість по відсотках.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам судові рішення першої та апеляційної інстанцій не відповідають з таких підстав.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості в межах строків кредитних договорів
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За ста