ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2019 року
м. Київ
справа №826/5404/14
адміністративне провадження №К/9901/4532/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2014 (суддя - Маруліна Л.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014 (судді - Мєзєнцев Є.І., Старова Н.Е., Файдюк В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексперт.Ін.Юей" (далі - ТОВ "Автоексперт.Ін.Юей") до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ТОВ "Автоексперт.Ін.Юей" звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ Форми "Р" від 27.11.2013 № 0009862203 та № 0009872203, якими товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 281`302,00 грн та з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 261`627,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність висновків податкової перевірки щодо відсутності у товариства права на формування даних свого податкового обліку за наслідками господарських операцій із контрагентом - Творче об'єднання "Компанія Альтернатива" у формі ТОВ, оскільки всі операції підтверджені відповідними первинними документами, цей контрагент мав податкову та господарську правосуб'єктність, а акт податкової перевірки Творчого об'єднання "Компанія Альтернатива" у формі ТОВ, висновки якого покладені в основу висновків перевірки ТОВ "Автоексперт.Ін.Юей", скасований в судовому порядку (справа № 81389536/13-а).
Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень, з приводу правомірності яких виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті від 04.11.2013 № 659/26-54-22-03-37371858 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Автоексперт.Ін.Юей" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із Творчим об'єднанням "Компанія Альтернатива" у формі ТОВ за період з 01.05.2011 по 31.10.2011. Згідно з цим висновком позивач, у період охоплений перевіркою, занизив податкові зобов'язання із ПДВ за ІІ квартал 2011 року, липень-жовтень 2011 року на 209`887,00 грн та з податку на прибуток за ІІ-ІУ-й квартали 2011 року на 281`302,00 грн внаслідок збільшення суми податкового кредиту на 209`887,00 грн за податковими накладними, виписаними Творчим об'єднанням "Компанія Альтернатива" у формі ТОВ, та завищення валових витарт на 1`223`052,00 грн, що призвело до порушення пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Висновок ДПІ про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку обґрунтований тим, що господарські операції між позивачем та Творчим об'єднанням "Компанія Альтернатива" у формі ТОВ не підтверджені зустрічною звіркою та неможливо ідентифікувати як такі, що призначені для використання у межах господарської діяльності. При цьому ДПІ посилається на податкову інформацію, отриману в результаті здійснення заходів податкового контролю у вигляді податкової перевірки Творчого об'єднання "Компанія Альтернатива" у формі ТОВ (акт перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова від 26.06.2013 № 892/22-10/23888086 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Творчого об'єднання "Компанія Альтернатива" у формі ТОВ з питань господарських відносин з ПП "Юридична фірма "Фортеця") щодо господарської діяльності зазначеного контрагента, у ході якої встановлено безтоварність операцій.
Суди також встановили, що у межах договірних взаємовідносин із Творчим об'єднанням "Компанія Альтернатива" у формі ТОВ позивач отримав інформаційно - консультаційні послуги щодо питань, пов'язаних з продажем та обслуговуванням автомобілів для продавців салонів продажів для клієнтів замовників АТ "Рено Україна", ТОВ "Хонда Україна", маркетингових послуг, пов'язаних з вивченням попиту та потреб споживання з метою поліпшення сервісу автомобілів, що підтверджено кошторисами на проведення семінарів, технічними завданнями на проведення маркетингових досліджень, належно оформленими актами здачі-приймання наданих послуг та податковими накладними, платіжними документами. Вказані документи були надані позивачем до перевірки. На момент здійснення операцій сторони мали податкову та господарську правосуб'єктність. Для проведення відповідних заходів, обумовлених договорами із Творчим об'єднанням "Компанія Альтернатива" позивач орендував у ТОВ "Українська телекомунікаційна компанія" (Виконавець) приміщення на підставі договорів від 07.02.2011 №05-у, від 23.03.2011 №16-у, від 01.05.2011 №30-у, від 01.07.2011 №30/1-у, що підтверджено актами здачі-прийняття робіт за січень 2011 року - лютий 2013 року, з яких убачається надання позивачу обумовлених вказаними договорами послуг. Придбання позивачем послуг у Творчого об'єднання "Компанія Альтернатива" у формі ТОВ було обумовлено необхідністю виконання договірних зобов'язань перед ТОВ "ТОВ Хонда Україна" та "Рено Україна" щодо організації та покращення процесу продажу та сервісного обслуговування автомобілів автомобільних марок "Хонда" та "Рено". З цією метою ТОВ "Автоексперт. Ін. Юей" замовляло у ТОВ ТО "Компанія Альтернатива" різні інформаційно-консультаційні послуги та використовувало надані виконавцем відповідні матеріали, зокрема, під час проведення семінарів із працівниками ТОВ "ТОВ Хонда Україна" та "Рено Україна", для чого позивачем також придбавались послуги щодо оренди приміщень та організації відповідних заходів у ТОВ "Українська телекомунікаційна компанія".
Окружний адміністративний суд м. Києва від 11.06.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014, позов ТОВ "Автоексперт.Ін.Юей" задовольнив: скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 27.11.2013 № 0009862203, № 009872203.
У ході розгляду справи суди надали оцінку первинним документам, що були сформовані під час господарських операцій та встановили факт використання придбаних товарів/послуг у господарській діяльності товариства та дійшли висновку про правомірність формування останнім даних свого податкового обліку за господарськими операціями та безпідставність заперечень контролюючого органу щодо їх реальності. При цьому суди зазначили, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та валові витрати у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання законної податкової мінімізації та має необхідні документальні підтвердження.
ДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та вирішення спору, просить скасувати зазначені судові рішення та у задоволенні позову відмовити. При цьому на обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить ті ж самі обставини щодо порушень, встановлені у ході податкової перевірки товариства.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.10.2014 № К/800/51425/14 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін як такі, що прийняті відповідно до закону та є належно обґрунтованими.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.02.2019 касаційну скаргу ДПІ області прийняв до провадження та визнати за можливе проведення попереднього розгляду справи.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Порядок формування платником податку на прибуток підприємств витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту у період, охоплений перевіркою, був врегульований нормами статей 138, 139, 198 ПК України (у редакціях, чинних на відповідні періоди).
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платн