1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

м. Київ

справа №819/2152/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3264/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.10.2013 (суддя - Мартиць О.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2014 (судді - Шавель Р.М., Гулид Р.М., Каралюс В.М.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги),

У С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, з урахуванням зміни позовних вимог, до ОДПІ, у якому просила: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.08.2013 № 0005482202 про застосування до підприємця штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16`541,60 грн за порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що висновки акта фактичної перевірки, на підставі якого ОДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення, не відповідають дійсності, оскільки зроблені без урахування усіх фактичних обставин. Позивач вважає, що санкція статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР передбачає відповідальність лише за продаж необлікованих товарів, а не їх наявність за місцем реалізації, тоді як під час перевірки не було виявлено факту реалізації необлікованого товару, а усі описані ревізорами товари на суму 8270,80 грн на час перевірки були наявні у приміщенні магазину. На момент перевірки були наявні підтверджуючі документи на товар, проте контролюючий орган не взяв їх до уваги.

Суди встановили, що позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та здійснює господарську діяльність на загальні системі оподаткування.

Працівники ОДПІ провели перевірку щодо дотримання ФОП ОСОБА_2 норм законодавства з питань регулювання обігу коштів, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів свідоцтв наявності торгових патентів і ліцензій у господарській одиниці - відділу магазину "Копійка".

За результатами перевірки складено акт від 08.08.2013 № 65/19/18/22/НОМЕР_2, в якому зафіксовано порушення підприємцем положень пункту 12 статті 3 та статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), що полягало у незабезпеченні ведення у порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 8270,80 грн, здійснення продажу товарів без підтверджуючих документів щодо походження даного товару та невідображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у Книзі обліку доходів і витрат (на час перевірки Книга обліку доходів і витрат в торговому об'єкті підприємця була відсутня, тоді як така Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред'являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу).

Акт підписаний позивачем без заперечень та зауважень.

На підставі вищезазначеного акта ОДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення від 20.08.2013 № 0005482202.

Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 25.10.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2014, у позові відмовив з тих підстав, що суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, що перебувають на загальній системі оподаткування, зобов'язані вести облік товарних запасів відповідно до законодавства, чинного на час виникнення спірних відносин, водночас у ході розгляду справи підтверджені обставини щодо порушення позивачем порядку обліку товару за місцем реалізації та зберігання. При цьому суд відхилив доводи позивача щодо наявності у нього підтверджуючих документів на товар, оскільки такі документи під час перевірки були відсутні, а у акті перевірки відсутні будь-які заперечення з цього приводу.

ФОП ОСОБА_2 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суди не врахували положення пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом ДПА України від 25.12.2010 № 1025.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24.07.2014 № К/800/39142/14 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін як такі, що прийняті відповідно до закону та є належно обґрунтованими.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду виз

................
Перейти до повного тексту