ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
26 лютого 2019 року
справа №816/15/16
адміністративне провадження №К/9901/27243/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у складі судді Удовіченка С.О.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у складі суддів Спаскіна О.А., Любчич Л.В., Сіренко О.І.
у справі № 816/15/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Біопрепарат»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Біопрепарат» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 23 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення рішення від 11 грудня 2015 року № 0005622205/711 та № 005632205/712. Приймаючи рішення, суд виходив із відсутності у діях позивача порушень податкового законодавства.
У червні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якім відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач зареєстрований як юридична особа 31 серпня 2007 року (код ЄДРПОУ 34815758), перебуває на обліку в податковому органі та є платником податку на додану вартість.
Податковим органом у листопаді 2015 року згідно із пунктом 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Габен» за період жовтень 2014 року та правомірності відображення їх у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 25 листопада 2015 року №300/16-03-22-05/34815758 (далі акт перевірки).
11 грудня 2015 року на підставі акта перевірки керівником податкового органу прийнято податкові повідомлення-рішення №0005622205/711, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 17 187,50 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 93 750 грн та за штрафними санкціями в розмірі 23 437,50 грн та №0005632205/112, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 122 218,50 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 81 479 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 40 739,50 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство (покупець) у жовтні 2014 року здійснило придбання товару (соя Танаіс 1 репродукції) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Габен" (продавець) кількістю 100 тон на загальну суму 625000 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 104166,66 грн, за наслідками виконання договору поставки репродукційного насіння сої №17/Б від 17 квітня 2014 року з урахуванням додаткових угод до нього від 01 вересня 2014 року, від 25 грудня 2014 року.
Отримання позивачем товари від свого контрагента на загальну суму 625000 грн встановлено судами попередніх інстанцій на підставі видаткових накладних, податкових накладних, зареєстрованих в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Сертифікат №РН UA-18-14-2197/2211-14 вид