ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
26 лютого 2019 року
справа №816/1369/16
адміністративне провадження №К/9901/31243/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у складі судді Ясиновського І. Г.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у складі колегії суддів Рєзнікової С. С., Бегунца А.О., Старостіна В. В.
у справі № 816/1369/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Біопрепарат»
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В :
25 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Біопрепарат» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 серпня 2016 року №0002601402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 34 377 грн 52 коп., з мотивів протиправності його прийняття.
17 жовтня 2016 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, позов задоволено в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок того, що імпортований товар перетнув митний кордон України у строки, передбачені статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (далі - № 185/94-ВР), що виключає застосування пені за порушення законодавчо визначених термінів проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
06 січня 2017 року податковим органом подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР, вказує, що митне оформлення товару відбулося поза межами строків, визначених статтею 2 Закону № 185/94-ВР.
У зв'язку із зазначеним податковий орган просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
11 січня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 10 лютого 2017 року (суддя Бившева Л. І.).
22 лютого 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги до 31 березня 2017 року.
30 березня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу. Адміністративна справа № 816/1369/16 витребувана з Полтавського окружного адміністративного суду не була.
01 березня 2018 року матеріали касаційної скарги № К/9901/31243/18 передано до Верховного Суду.
03 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги № К/9901/31243/18 прийнято до провадження та витребувано із Полтавського окружного адміністративного суду справу № 816/1369/16.
20 березня 2018 року справа № 816/1369/16 надійшла Верховного Суду.
30 жовтня 2018 року податковим органом подано до Верховного Суду клопотання про призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні, яке відхиляється судом з огляду на вимоги частини п'ятої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у липні 2016 року посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортного контракту від 20 жовтня 2015 року № 1510/2 "Legume Тechnology Ltd", Сполучене королівство Великобританії, за період з 20 жовтня 2015 року по 05 липня 2016 року, за результатами якої складено акт від 25 липня 2016 року № 286/16-31-14-02-08/39498056 (далі - акт перевірки).
03 серпня 2016 року посадовою особою податкового органу на підставі акта перевірки та згідно з вимогами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002601402, яким за порушення статті 2 Закону № 185/94-ВР з