ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа №461/3261/16-а
адміністративне провадження №К/9901/12759/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М.,
суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Львівської міської ради
на постанову Галицького районного суду м. Львова від 14.06.2016 (суддя Государський А.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 (колегія у складі суддів Шинкар Т.І., Глушко І.В., Большакова О.О.)
у справі №461/3261/16-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінпродукт Галичини»
до Львівської міської ради
про визнання незаконною та нечинною ухвали.
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2016 року ТОВ «Мінпродукт Галичини» звернулось до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Львівської міської ради про визнання незаконною та нечинною ухвали Львівської міської ради від 21.04.2016 №496 «Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 05.03.2009 №2452 «Про затвердження Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності».
2. Постановою Галицького районного суду м. Львова від 14.06.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016, позов задоволено.
3. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17.05.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016, забезпечено позов шляхом зупинення дії оскаржуваної ухвали.
4. 26.09.2016 Львівська міська рада подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на рішення суду першої та апеляційної інстанції. просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові.
5. Ухвалою від 27.09.2016 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.
6. Заперечень на касаційну скаргу від ТОВ «Мінпродукт Галичини» не надходило. Інших заяв, клопотань учасники справи також не заявляли.
7. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України 31.01.2018 справу переданого на розгляд до Верховного Суду.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. ТОВ «Мінпродукт Галичини» зареєстровано як юридична особа, одним із видів економічної діяльності якого є діяльність ресторанів, надання послуг харчування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
9. 20.06.2013 Управління архітектури департаменту містобудування львівської міської ради видало ТОВ «Мінпродукт Галичини» паспорт № 266 відкритого літнього майданчика терміном дії до 31.10.2017, що дає право на розміщення відкритого літнього майданчика за адресою: м.Львів, вул.Федорова, 29.
10. 21.04.2016 Львівська міська рада прийняла ухвалу №496 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 05.03.2009 №2452 «Про затвердження Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності». Зміни стосуються підстав та порядку здійснення демонтажу літніх майданчиків у м. Львові всіма суб'єктами господарювання. Ухвала прийнята на підставі Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів».
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвала № 496 від 21.04.2016 є регуляторним актом, але не була оприлюднена у відповідності до вимог ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Проект ухвали не був опублікований в друкованому в друкованому засобі масової інформації Львівської міської ради газеті «Ратуша». Крім того, в порушення зазначеної норми Закону оскаржувана ухвала прийнята без здійснення аналізу регуляторного впливу, відстежень результативності такої ухвали та оприлюднення її проекту.
12. Відповідач проти позову заперечував. Порядком отримання дозволів на розміщення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності (затверджений ухвалою Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009) визначено мету адміністративної послуги - надання паспорта відкритого літнього майданчика для провадження підприємницької діяльності та призначення адміністративної послуги - реалізація юридичними особами та фізичними особами - підприємцями права встановлення відкритого літнього майданчика для провадження підприємницької діяльності.
13. Ухвала Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009 є чинною, ніким не оскаржувалася. Оскаржуваною ухвалою Львівської міської ради № 496 від 21.04.2016 лише вносились зміни до ухвали №2452 від 05.03.2009. Ухвала не приймалась у відповідності до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки дія цього Закону на адміністративні послуги не поширюється. Тому і зміни до вищевказаного Порядку не могли прийматись у відповідності до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувана ухвала міської ради спрямована на регулювання адміністративних відносин між органом місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання щодо встановлення літніх майданчиків, тому є регуляторним актом. Таким чином, на спірну ухвалу поширюється дія Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а не Закону України «Про адміністративні послуги».
15. Всупереч Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскаржувана Ухвала Львівської міської ради від 21.04.2016 №496 прийнята без здійснення аналізу регуляторного впливу, відстежень результативності такої ухвали та оприлюднення її проекту.
16. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що п.6.3 оскаржуваної Ухвали від 21.04.2016р. №496 містить відсильну норму права, а саме: «У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності вимоги щодо демонтажу літнього майданчика у добровільному порядку рішення про його примусовий демонтаж приймає комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» за попереднім погодженням з постійною комісією архітектури, містобудування та охорони історичного середовища відповідно до Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою міської ради від 21.04.2011 № 376».
Проте Правила не врегульовують порядок демонтажу літніх майданчиків, а лише підпунктом 20.1.24 п.20.1 Правил встановлено, що відповідно до п.44 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» накладаються стягнення, передбачені ст.ст.82, 152 КУпАП за порушення вимог цих Правил, а саме за самочинне встановлення, в тому числі, літніх майданчиків.
Таким чином, вимоги п.6.3 Ухвали №496 від 21.04.2016 щодо порядку здійснення демонтажу літніх майданчиків не узгоджуються з Правилам благоустрою м. Львова, на які міститься посилання в оскаржуваній Ухвалі, та які є обов'язковими для виконання у м.Львові.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів з таких підстав:
А) порушення норм процесуального права полягає в тому, що суд першої інстанції не повідомив відповідача про дату судового засідання, що відбулось 30.05.2016 та 14.06.2016. Відповідач був позбавлений можливості брати участь в судовому засідання, надати пояснення, заперечення.
Б) порушення норм матеріального права полягає в тому, що суди дійшли неправильного висновку про поширення на спірні правовідносини дії Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Надання паспорта відкритого літнього майданчика є адміністративною послугою, а не документом дозвільного характеру. Тому й оскаржувана ухвала не є регуляторним актом.
Суди не взяли до уваги, що міською радою було оприлюднено проект оскаржуваної ухвали на офіційному сайті.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд,