ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2019 року
м. Київ
справа №814/100/15
касаційне провадження №К/9901/9484/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 (суддя Желєзний І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 (головуючий суддя - Кравець О.О., судді: Домусчі С.Д., Єщенко О.В.) у справі № 814/100/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія «Прометей» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія «Прометей» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2012 № 0000482301 та від 05.04.2012 № 0000502301.
Справа розглядалась судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 08.07.2015 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 № 0000482301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 1009475,34 грн., у тому числі 1005708,34 грн. за основним платежем та 3767,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.11.2015 залишив постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2015, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 та направити справу на новий розгляд.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 198.4 статті 198, пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
При цьому наголошує на ненаданні позивачем належних доказів на підтвердження факту переробки саме тієї сільськогосподарської продукції, що придбана в сільськогосподарських підприємств-виробників у період з квітня по листопад 2011 року.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія «Прометей» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2011, наслідки якої оформлено актом від 23.03.2012 № 640/22-200/36384761.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.4 статті 198, пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у загальному розмірі 1786774,00 грн., сплачених у ціні придбаних зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД і технічних культур товарних позицій 1205 та 1206 згідно з УКТ ЗЕД, з огляду на придбання цих товарів з метою використання в операціях, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем, у тому числі прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 № 0000502301, згідно з яким з огляду на вказане порушення збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1786774,00 грн. за основним платежем з відповідним застосуванням штрафної (фінансової) санкції.
Згідно з пунктом 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово до 01.01.2014 від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств-виробників.
За правилами пунктів 198.4, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.
Позивач, вказуючи на безпідставність встановленого органом доходів і зборів за наслідками здійснення контрольного заходу порушення пункту 198.4 статті 198, пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зазначав, що ним не здійснювались операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, адже придбана сільськогосподарська продукція перероблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія «Прометей» у масло соняшникове, шрот та борошно, а вже потім реалізована контрагентам-покупцям: Приватному акціонерному товариству «Креатив», Публічному акціонерному товариству «Микола