ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2019 року
Київ
справа №810/2980/17
касаційне провадження №К/9901/54087/18, К/9901/54095/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області (далі - Управління) та касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Інспекція) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 (суддя Кушнова А.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 (головуючий суддя - Кузьмишина О.М., судді Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніком Груп» (далі - Товариство) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області, Білоцерківського управління Державної казначейської служби Київської області (далі - Казначейство) про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості, ,
УСТАНОВИВ:
Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, Управління та Казначейства, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2016 року, у розмірі 121997,64 грн.
На обґрунтування позову Товариство зазначило, що невиконання відповідачами своїх обов'язків, встановлених пунктами 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України порушило право Товариства на своєчасне отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2016 року у сумі 1907541,00 грн. та за листопад 2016 року у сумі 202048,00 грн., яке підлягало стягненню як заборгованість бюджету, з нарахуванням на неї пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України за періоди: з 23.12.2016 по 20.07.2017 (на суму 1097541,00 грн.), з 21.07.207 по 19.12.2017 (на суму 41568,00 грн.), з 23.01.2017 по 20.07.2017 (на суму 202048,00 грн.), з 21.07.2017 по 19.12.2017 (на суму 30808,00 грн.).
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 28.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018, позов задовольнив частково: стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та за листопад 2016 року у розмірі 119700,35 грн.; в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та за листопад 2016 року у сумі 2297,29 грн. у позові відмовив.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що Товариство виконало усі необхідні умови для своєчасного отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2016 року, розмір якого підтверджений судовими рішеннями у адміністративних справах № 810/824/17 та 810/1053/17 відповідно, які набрали законної сили, тоді як податковий орган не вчинив визначених законом дій, спрямованих на своєчасне перерахування Товариству бюджетного відшкодування, з огляду на що невідшкодована своєчасно сума податку на додану вартість вважається бюджетною заборгованістю, на яку нараховується пеня, на стягнення якої Товариство має право (в редакції розрахунку пені, здійсненого судом).
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 20.08.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судами не було надано належної правової оцінки тому, що у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», яка не передбачає подання висновку до державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, з огляду на що фахівці Інспекції діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 20.08.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судами не було надано належної правової оцінки тому, що у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», яка не передбачає подання висновку до державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, з огляду на що фахівці Інспекції діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У письмових поясненнях Товариство просить суд відмовити у задоволенні касаційних скарг, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.02.2019 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 19.02.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційних скаргах доводи та дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 16.11.2016 Товариство подало до Інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року з відповідними додатками, у тому числі заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1097541,00 грн., яка була прийнята податковим органом, що підтверджується квитанцією №2, а декларація зареєстрована за №9220124529.
19.12.2016 Товариство подало до Інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2016 року з відповідними додатками, у тому числі заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 202048,00 грн., яка була прийнята податковим органом, що підтверджується квитанцією №2, а декларація зареєстрована за №9245658476.
Також, судами було встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі №810/824/17 за позовом Товариства до Інспекції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, було визнано протиправною бездіяльність Інспекціє, яка полягала у невиконанні обов'язку щодо подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню Товариству з бюджету за жовтень 2016 року у розмірі 1097541,00 грн.; зобов'язано Інспекцію подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1097541,00 грн., що підлягає відшкодуванню Товариству. В процесі розгляду вказаної справи судами було встановлено, що Товариство має право на бюджетне відшкодування за жовтень 2016 року у сумі 1097541,00 грн., яка є узгодженою Інспекцією з 23.12.2016 (21.11.2016 граничний термін подання декларації з урахуванням 30 денного строку на проведення камеральної перевірки).
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 у справі №810/1053/17 за позовом Товариства до Інспекції про визнання протиправною бездіяльності, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017, було визнано протиправною бездіяльність Інспекції, яка полягає у невиконанні обов'язку щодо подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню Товариству за листопад 2016 року у розмірі 202048,00 грн.; зобов'язано Інспекцію подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 202048,00 грн., що підлягає відшкодуванню Товариству. В процесі розгляду вказаної справи судами було встановлено, що Товариство має право на бюджетне відшкодування за листопад 2016 року у сумі 202048,00 грн., яка є узгодженою Інспекцією з 23.01.2017 (20.12.2016 граничний термін подання декларації з урахуванням 30 денного строку на проведення камеральної перевірки).
Згідно платіжного доручення №17779247 від 20.07.2017 та меморіального ордеру №293991436/317740845/896578257/7000 від 20.07.2017 частина бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією Товариства з податку на додану вартість за жовтень 2016 року (від 16.11.2016 №9220124529) у розмірі 1055973,00 грн. була зарахована на банківський рахунок Товариства. Решта суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією Товариства з податку на додану вартість за жовтень 2016 року у розмірі 41568,00 грн. була зарахована на банківський рахунок Товариства 19.12.2017, що підтверджується даними банківської виписки по рахунку Товариства за 19.12.2017.
Перерахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією Товариства з податку на додану вартість за листопад 2016 року (від 19.12.2016 №9245658476) на банківський рахунок Товариства також було здійснене двома окремими платежами, а саме: 20.07.2017 на суму 171240,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №17779248 від 20.07.2017 та меморіальним ордером №293991437/317740847/896578265/7000 від 20.07.2017; 19.12.2017 на суму 30808,00 грн., що підтверджується даними банківської виписки по рахунку Товариства за 19.12.2017.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017), бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
Підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, формує та веде: а) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті; б) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті. До таких реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування вносяться такі дані: назва платника податку та його індивідуальний податковий номер; дата подання заяви на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (за умови їх подання); сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (за умови їх подання); дата узгодження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування за кожною заявою; дата висновку, направленого до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню; дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Порядок ведення та форма реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктами 200.7.2, 200.7.3 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до кожного відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, щоденно публікує на своєму офіційному веб-сайті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у підпункті 200.7.1 пункту 200.7 цієї статті, із зазначенням даних, вказаних у цьому пункті. Зазначені дані не належать до інформації з обмеженим доступом.
Пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Згідно з пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.
Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу. У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити.
Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Положеннями пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції