ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2019 року
Київ
справа №П/811/4273/14
адміністративне провадження №К/9901/26836/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Креатив» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року (судді: Суховаров А.В. (головуючий), Ясенова Т.І., Головко О.В) у справі №П/811/4273/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство «Креатив» (далі - позивач, ТОВ «Креатив») звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2014 №0001352202.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час перевірки контролюючому органу надано всі документи на підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з контрагентом, тому є безпідставними висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки чинне законодавство не передбачає ні права, ні обов'язку покупця перевіряти технічні можливості контрагентів та не ставить дійсність господарських договорів, укладених з ними, у залежність від наявності виробничих потужностей.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2014 року №0001352202.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року скасовано рішення першої інстанції та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено транспортування товару від ТОВ «Мірошнік» до ПАТ «Креатив», зокрема що ТОВ «Мірошнік» не знаходиться за адресою реєстрації, відсутні бухгалтерські документи про відображення поставки продукції на адресу позивача. Відтак позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій обґрунтованість понесення валових витрат, наявність приводів для формування податкового кредиту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Уповноваженими особами контролюючого органу проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Мірошнік» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, про що складено акт від 11.08.2014 №164/11-23-22-02/31146251, яким встановлено порушення позивачем вимог пп. 198.3, 198.6 ст.198 ПК України у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 151 385,00 грн, в тому числі: за травень 2014 року на суму 208 957,00 грн; за червень 2014 року на суму 1 942 428,00 грн.
За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 27.08.2014 №0001352202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з основного зобов'язання на суму 2 151 385,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 075 693,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.5.2014 між ПАТ «Креатив» та ТОВ «Мірошнік» був укладений договір поставки соняшника. Крім цього, первісний боржник за договором ПП "Чезера Люкс" перевів свій борг по постачанню соняшника в кількості 3000,510 т. на нового боржника - ТОВ "Мірошнік".
На підтвердження виконання господарських операцій за вказаним договором в матеріалах справи містяться копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, банківських виписок. Наявність виробничих потужностей, необхідних для перероблення соняшника та виготовлення рослинних жирів підтверджується договором оренди майна у ТОВ "Кіровоградский комбікормовий завод", ПП "Еллада".
Реалізація рослинних жирів ПАТ "Креатив" підтверджується договорами на поставку товару - ДП "Старокостянтинівський молочний завод", ПАТ «Львівська кондитерська фабрика».
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неврахування судом апеляційної інстанції доводів позивача про те, що підтвердженням виконання договорів з контрагентами та поставки товару є належним чином складені первинні бухгалтерські документи. Крім того, позивач посилається на правомірність укладених між ним та контрагентами правочинів, зважаючи на те, що судом не визнана їх недійсність; відсутність або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій; товарно-транспортна накладна не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставити придбання та продажу товару; отримання придбаного товару уповноваженою особою підтверджується відповідною довіреністю.
9. Контролюючим органом подано відзив (заперечення) на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України
10.1. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.2. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
13. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійсненн