1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2019 року

Київ

справа №820/13278/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3225/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 (суддя - Архіпова С.В.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 (головуючий суддя - Водолажська Н.С., судді - Філатов Ю.М., Тацій Л.В.)

у справі № 820/13278/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управляння Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управляння Міндоходів (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень від 31.05.2013.

В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство зазначило, що ДПІ під час перевірки дійшла помилкового висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкової звітності щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2013 року. Відтак, у відповідача не було підстав вважати, що позивачем неправильно визначено його податкові зобов'язання з податку на додану вартість та приймати спірні податкові повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014, адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ № 000024400 від 31.05.2013 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 147 378,87 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати в частині відмови в задоволенні позову та задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.09.2014 відрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.

ДПІ у своїх запереченнях на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими, тому касаційну скаргу позивача просила залишити без задоволення.

11.01.2018 справу в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України), передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зміст вищенаведеної норми Суд зазначає, що законність судових рішень у частині задоволених позовних вимог не є предметом касаційного перегляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питання законності та достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) за лютий 2013 року ДПІ складено акт від 18.05.2013.

В акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про те, що позивачем при відображенні у декларації за січень - лютий 2013 року від'ємного значення ПДВ та суми бюджетного відшкодування порушено пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань за лютий 2013 року на суму ПДВ 215 грн., завищення суми податкового кредиту за січень 2013 року на суму ПДВ 3220 грн., за лютий 2013 року на суму ПДВ 147162 грн., та порушення п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України; завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за січень 2013 року на суму 3220 грн., заниження позитивного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за лютий 2013 року у розмірі 147 377 грн.; в порушення п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2013 року зменшено на 309 763 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ 31.05.2013 прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 000024400, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 309 763 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 154 882 грн.;

- № 000025400, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 162 386 грн. (у тому числі за жовтень 2012 року - 58 581 грн. та січень 2013 року - 103 805 грн.).

Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач мотивує тим, що укладені господарські договори між Товариством та наведеними в ак

................
Перейти до повного тексту