ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
26 лютого 2019 року
справа №813/6494/15
адміністративне провадження №К/9901/31713/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової А.І., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у складі суддів Бруновської Н.В., Улицького В.З., Шавеля Р.М.
у справі № 813/6494/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-полімер»
до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
21 грудня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-полімер» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Личаківському районі міста Львова Головного управління ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року №0000492201, яким Товариству збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 221781 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 110891 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
20 травня 2016 року постановою Львівського окружного адміністративного суду (суддя Кравців О.Р.) в задоволенні позову відмовлено.
01 лютого 2017 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду, постанову суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року №0000492201.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції висновувався на безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки встановив правомірність формування позивачем у липні, серпні, вересні 2013 року податкового кредиту за спірними господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерідл» на підставі податкових накладних та відповідних первинних документів бухгалтерського обліку, які розкривають зміст господарської операції.
У лютому 2017 року податковий орган подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення норм Податкового кодексу України, покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та судової практики Вищого адміністративного суду України. Порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, за позицією відповідача, полягає у не наданні належної оцінки обставинам справи, в неповному з'ясуванні фактичних обставин справи.
24 березня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення її недоліків на виконання вимог ухвали від 22 лютого 2017 року, справа № 813/6494/15 з суду першої інстанції не витребувана.
01 березня 2018 року матеріалами касаційної скарги № К/9901/31713/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
03 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріалами касаційної скарги №К/9901/31713/18 прийняті до провадження, справа № 813/6494/15 витребувана з суду першої інстанції.
26 березня 2018 року справа № 813/6494/15 надійшла на адресу Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що в період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року податковим органом проведено планову документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт №294/22-10/33862325 від 16 вересня 2015 року (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення Товариством серед іншого пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.4 статті 189, пунктів 198.3, 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 221781,00 грн., в тому числі за липень 2013 року в сумі 102948,00 грн, за серпень 2013 року в сумі 60500,00 грн, за вересень 2013 року в сумі 58333,00 грн.
29 вересня 2015 року на підставі акта перевірки керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492201, яким Товариству збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 221781 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 110891 грн.
Склад податкових правопорушень доводиться податковим органом висновком про здійснення позивачем нереальних господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерідл».
Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом апеляційної інстанції здійснений системний аналіз положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. Господарські операції, за результатом здійснення яких Товариством сформований податковий кредит з метою визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.
Судом апеляційно