ПОСТАНОВА
Іменем України
22 лютого 2019 року
Київ
справа №2а-9127/09/2670
адміністративне провадження №К/9901/3211/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2013 (головуючий суддя - Данилишин В.М.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 (судді - Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіна Н.М.)
у справі №2а-9127/09/2670
за позовом ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ).
Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки ДПІ дійшла помилкового висновку, що сума доходу від продажу позивачем корпоративних прав включається до оподаткованого доходу.
Справа неодноразово розглядалась судами різних рівнів.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками повторного розгляду справи постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 09 лютого 2009 року №0000121702, від 06 березня 2009 року № 0000121702/1, від 07 травня 2009 року №0000121702/2 та від 09 червня 2009 року №0000121702/2, кожним з яких визначено суму податкового зобов'язання із податку з доходів найманих працівників у розмірі 45 836, 74 грн.
Не погодившись з судовими рішеннями ДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову невірно оцінивши обставини справи та залучені до неї докази.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.05.2014 відкрито касаційне провадження.
11.01.2018 справу, в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що у 1992-1994 роках позивач приймала участь у первинній приватизації цілісного майнового комплексу орендного підприємства Київського заводу безалкогольних напоїв "Росинка" (далі - Завод) і сума первинного паю ОСОБА_2 станом на 31 грудня 1993 року склала 487 863 крб. (4, 88 грн.).
Збільшення паю позивача відбулось у 1994-2006 роках за рахунок внесків із дивідендів, розподілу прибутку заводу та приросту паю за рахунок індексації основних засобів. Персональний пай позивача на час відчуження склав 80 803, 50 грн.
На підставі договорів від 06.06.2006 та від 23.06.2006 ОСОБА_2 продала майнові права у вигляді паю співвласника Заводу.
За наслідками проведеної ДПІ невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з питань нарахування податку на доходи фізичних осіб з доходів отриманих фізичною особою гр. ОСОБА_2, відповідаче