1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 лютого 2019 року

справа №822/1477/17

адміністративне провадження №К/9901/31905/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року у складі суддів Мельник-Томенко Ж.М., Ватаманюка Р.В., Сторчака В.Ю.

у справі № 822/1477/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фруктовий світ»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

26 травня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фруктовий світ» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2016 року №0008061501/1424, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2016 року на 569915 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 142479 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

10 липня 2017 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено. Суд зазначив, що позивачем не доведено правомірність не зазначення у податкових накладних кодів УКТЗЕД, оскільки факт іноземного походження товарів підтверджується належними та допустимими доказами.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2016 року №0008061501/1424.

Суд апеляційної інстанції, встановивши невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, зазначив, що в даному випадку частину оскаржуваного повідомлення-рішення відокремити неможливо, а тому податкове повідомлення-рішення слід скасувати повністю.

У жовтні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду постанови суду апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, зареєстрованою 18 січня 2016 року, код ЄДРПОУ 40220733, перебуває на обліку податкового органу, є платником податку на додану вартість з 1 березня 2016 року.

У жовтні 2016 року податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у сумі 1 423 280 грн відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року, за результатами якої складено акт від 19 жовтня 2016 року №3015/12-02/40220733 (далі - акт перевірки).

17 листопада 2016 року керівником податкового органу на підставі акта перевірки, згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України за порушення позивачем як платником податку на додану вартість пунктів 198.2, 198.6 статті 198, статті 200, статті 201 цього кодексу прийнято податкове повідомлення-рішення №0008061501/1424, яким встановлена сума завищення бюджетного відшкодування в розмірі 569 915 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 142 479 грн, без визначення правової підстави їх застосування.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Як зазначено у касаційній скарзі, завищена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2016 року виникла за рахунок завищення Товариством податкового кредиту та від'ємного значення податку на додану вартість у березні, квітні, червні, липні 2016 року.

У позовній заяві підтверджено, що в березні 2016 року у податкових накладних № 31 від 28 березня 2016 року та № 36 від 30 березня 2016 року, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фруктовий світ», дійсно не зазначені коди УКТ ЗЕД, як це встановлено в акті перевірки, але до винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення позивач отримав від контрагента розрахунки коригувань до цих податкових накладних, якими приведено показники податкових накладних до їх відповідності вимогам Податкового кодексу України.

Висновок судів попередніх інстанцій полягає у тому, що оскільки таке коригування здійснено 31 жовтня 2016 року, вже після встановлення факту порушення актом про результати перевірки від 19 жовтня 2016 року, воно не можу бути взято до уваги.

Аналогічний висновок зроблено судом апеляційної інстанції при перевірці правомірності формування податкового кредиту згідно податкової накладної № 14844/13 від 30 червня 2016 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на суму податку на додану вартість 357,82 грн.

Враховуючи, що доводи касаційної скарги є повністю тотожними запереченням на апеляційну скаргу, відповідач не звернув увагу, що в цій частині його вимоги підтримані судами і першої і апеляційної інстанції, яка не оскаржується позивачем.

Як зазначає відповідач, перевіркою не підтверджено достовірність формування податкового кредиту згідно податкової накладної № 37 від 13 квітня 2016 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Деметра - Агро» на суму податку на додану вартість 408 223,04 грн, яка складена з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України, а саме відсутній код УКТ ЗЕД.

У квітні 2016 року позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Деметра-Агро» 2 449 338,23 грн (з яких 408 223,04 гр

................
Перейти до повного тексту