ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
26 лютого 2019 року
справа №816/569/16
адміністративне провадження №К/9901/26446/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у складі судді Ясиновського І.Г.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у складі суддів Перцової Т.С., Дюкарєвої С.В., Жигилія С.П.
у справі № 816/569/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківецьке»
до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківецьке» (далі Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф 10% від суми податку на додану вартість вказаної у накладній - 49 598,92 грн за затримку реєстрації податкових накладних, з мотивів безпідставності такого рішення.
12 грудня 2016 року податковий орган звернувся з клопотанням про заміну сторони відповідача по справі, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 року № 892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» постановлено реорганізувати Лохвицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області шляхом приєднання до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області. Вказане клопотання задоволено Судом.
26 травня 2016 року Полтавський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року, адміністративний позов задовільнив. Приймаючи рішення суди виходили з того, що саме протиправні дії відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної призвели до порушення позивачем строків реєстрації податкової накладної на два дні.
У серпні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач у жовтні 2016 року надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
Податковим органом проведено перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківецьке» за грудень 2015 року, за наслідками якої складено акт № 141/16-17-15/39362269 від 24 березня 2016 року.
В ході перевірки встановлено, що позивачем в порушення вимог абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних із затримкою у 2 календарні дні.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000661500 від 8 квітня 2016 року, яким до позивача застосовано штраф 10% від суми податку на додану вартість вказаної у накладній - 49598,92 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
Пунктом 201.10 статті 201 Пода