ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
26 лютого 2019 року
справа №814/3436/15
адміністративне провадження №К/9901/25153/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс»
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у складі судді Марича С.В.,
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у складі суддів Косцової І.П.,Турецької І.О., Стас Л.В.,
у справі № 814/3436/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс»
до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників
про скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В :
31 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26 серпня 2015 року №0000394050, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, за основним платежем 793 921грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 396960 грн 50 коп., з мотивів безпідставності його прийняття податковим органом.
28 жовтня 2015 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року, у задоволені позову Товариства відмовлено з мотивів не підтвердження позивачем факту реальності проведених господарських операцій між позивачем та Приватним підприємством «Ан Транс», внаслідок чого збільшення відповідачем грошових зобов'язань з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій є обґрунтованим.
01 квітня 2016 року Товариством подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати повністю постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга складається із 128 пунктів, відтворює позиції сторін, висновки судів попередні інстанцій, аналіз оцінки доказів та доводи на переконання порушень цими судами норм процесуального права при вирішенні спору.
Предметом касаційного розгляду є касаційна скарга подана позивачем 01 квітня 2016 року, всі інші доповнення подані позивачем до Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду за межами строку на касаційне оскарження, долучені до матеріалів справи не є предметом дослідження на стадії касаційного перегляду з огляду на положення частини першої статті 218 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції яка діяла до 15 грудня 2017 року) та положення частини першої статті 337 цього кодексу в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року.
04 квітня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано справу №814/3436/15 з Миколаївського окружного адміністративного суду.
26 квітня 2016 року справа №814/3436/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
19 лютого 2018 року справа №814/3436/15 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/25153/18 до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 25380435, перебуває на обліку податкових органів з 09 липня 1998 року, є платником податку на додану вартість з 07 липня 2008 року.
Податковим органом у липні-серпні 2015 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Приватним Підприємством «Ан Транс» за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якого складений акт від 13 серпня 2015 року №41/28-10-40-50/25380435 (далі акт перевірки).
26 серпня 2015 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення - рішення яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 793921 грн. за порушення підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Склад податкового правопорушення полягає за висновком податкового органу, погодженого судами попередніх інстанцій у віднесенні позивачем до складу витрат 2013 року при формуванні придбаних товарів в розмірі 4 178 531 грн за господарськими операціями, реальність яких не доведена на підставі первинних документів, які не відповідають вимогам частини першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-14.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Розділом першим акта перевірки зазначено про її проведення на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та наказу керівника податкового органу від 22 липня 2015 року № 654.
В матеріалах справи відсутні докази, які посвідчуют