ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
26 лютого 2019 року
справа №804/5972/16
адміністративне провадження №К/9901/41549/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року у складі судді Барановського Р.А.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у складі суддів Бишевської Н.А., Семененка Я.В., Добродняк І.Ю.
у справі № 804/5972/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельний завод «Енергопром»
до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кабельний завод «Енергопром» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2016 року № 0000232202, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 239726 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 119 863 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
10 жовтня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2016 року № 0000232202.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки встановили правомірність формування позивачем у листопаді 2015 року податкового кредиту за спірними господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа - Торг» на підставі відповідних первинних документів бухгалтерського обліку, які розкривають зміст господарської операції.
У липні 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки, доводить відсутність факту придбання позивачем товарів, що унеможливлює формування Товариством податкового кредиту. Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права відповідач вбачає у не встановленні обставин справи, які мають бути підтверджені належними доказами.
02 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/5972/16.
05 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу податкового органу, в яких Товариство спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
31 жовтня 2017 року справа № 804/5972/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
20 березня 2018 року справа № 804/5972/16 разом з матеріалами касаційної скарги № К/9901/41549/18 передана до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення вимог касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення частково не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у травні 2016 року податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка Товариства щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Торг» (код 39618660) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складений акт від 10 червня 2016 року № 115/140/23075526 (далі - акт перевірки).
12 липня 2016 року на підставі акта перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0000232202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 359 589, 00 грн, з них 239 726, 00 грн основного платежу, 119 863, 00 грн штрафні (фінансові) санкції.
Підставою винесення спірного податкового повідомлення-рішення, за позицією податкового органу, є вчинення позивачем податкових правопорушень, внаслідок здійснення господарських операцій, які є нереальними.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що спірна сума податкового кредиту в розмірі 403 919,0 грн у листопаді 2015 року сформована за результатами господарських операцій між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Торг» (далі - власна назва, контрагент позивача) за договором № 111/15 від 03 листопада 2015 року, предметом якого є постачання та передача у власність Товариства товару (панелі перекриття) від контрагента.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що придбання позивачем панелей перекриття пов'язано з його господарською діяльністю, оскільки відповідно до Статуту основний вид діяльності позивача - виробництво інших видів електронних і електричних проводів та кабелів, що потребує додаткового будівництва виробничих приміщень, та ремонт існуючих.
Як зазначено в постанові суду апеляційної інстанції, податковим органом встановлено і не спростовується позивачем, що за придбані панелі перекриття оплату Товариством не здійснено та по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахується кредиторська заборгованість у сумі 2423512,98 грн.
Суди попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин дослідили наявні в матеріалах справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, договір, та здійснили висновок про те, що вони підтверджують здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентом з поставки товару та відповідають передбаченим законом вимогам.
Суд не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
За положеннями пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з зокрема придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.2 цієї статті, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку зокрема з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного п