ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
26 лютого 2019 року
справа №П/811/852/16
адміністративне провадження №К/9901/38842/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Олександрівське лісове господарство»
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у складі судді Хилько Л.І.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у складі колегії суддів Коршуна А.О., Чередниченка В.Є., Панченко О.М.
у справі № П/811/852/16
за позовом Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області
до Державного підприємства «Олександрівське лісове господарство»
про стягнення коштів,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2016 року Державна фінансова інспекція в Кіровоградській області (далі - Інспекція, контролюючий орган, позивач у справі) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Олександрівське лісове господарство» (далі - Підприємство, підконтрольна установа, відповідач у справі), в якому просила стягнути з відповідача в дохід державного бюджету кошти, отримані без установлених законом підстав та з порушенням законодавства, в розмірі 375 090 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з Державного підприємства "Олександрівське лісове господарство" в дохід Державного бюджету України кошти в сумі 375090 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з правомірності вимог позивача внаслідок встановлення факту правопорушень, а саме завищення потреби у бюджетних коштах при формуванні бюджетного запиту в розумінні статті 116 Бюджетного кодексу України, та невжиття відповідачем в повному обсязі дій, спрямованих на усунення виявлених під час ревізії порушень законодавства, які зазначені позивачем в пункті 2 листа - вимоги про усунення порушень від 15 грудня 2015 року №11-07-14-14/6088 (далі - вимога).
У липні 2017 року відповідачем до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу, в якій підконтрольна установа зазначає, що цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано справу № П/811/852/16 з Кіровоградського окружного адміністративного суду.
11 серпня 2017 року справа № П/811/852/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
01 серпня 2017 року у Вищому адміністративному суді України зареєстровані заперечення на касаційну скаргу від позивача, в якій Інспекція просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
15 березня 2018 року справа № П/811/852/16 та матеріали касаційного провадження №К/9901/38842/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на виконання пункту 2.11 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на III квартал 2015 року та на підставі направлень, виданих начальником Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області від 14 вересня 2015 року №480, від 14 вересня 2015 року №481, від 18 вересня 2015 року №490 та від 15 листопада 2015 року №563, посадовими особами Інспекції проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи за період з 01 липня 2011 року по 31 серпня 2015 року, за результатами якої складено акт від 03 грудня 2015 року №07-09/32, в якому зафіксовано встановлений під час ревізії факт завищення потреби у бюджетних коштах при формуванні бюджетного запиту на загальну суму 375090 грн.
В ході ревізії встановлено, що в період 2011-2014 років за КПКВ 1901060 "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді", внаслідок обрахунку потреби в бюджетних коштах з порушенням пункту 4 "Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства та для створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг", затвердженого постановою КМУ № 253 від 21 лютого 2007 року, затверджено асигнування в завищених на 489,7 тис грн. розмірах, в тому числі профінансована сума - 375,09 тис. грн, не профінансована сума - 114,61 тис грн., що є порушенням пункту 29 "Порядку складання, розгля