ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
26 лютого 2019 року
справа №816/3036/15
адміністративне провадження №К/9901/41910/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції матеріали адміністративної справи №816/3036/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Нафтогазресурс»
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області
про стягнення коштів,
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у складі судді Єресько Л.О.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів Бартош Н.С., Курило Л.В., Русанової В.Б. у справі №816/3036/15,
У С Т А Н О В И В:
І. ПРОЦЕДУРА
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-Нафтогазресурс» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося із позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - податковий орган, перший відповідач), Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області (далі - орган казначейства, другий відповідач), в якому просило стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5 871 166 грн. шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Нафтогазресурс»: п/р 26003010000840 в ПАТ «Авант-банк», м. Київ, МФО 380708, а також стягнути з Державного бюджету України суму пені за прострочення погашення заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 942 241 грн 50 коп. шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок платника податків: п/р 26003010000840 в ПАТ «Авант-банк», м. Київ, МФО 380708.
17 вересня 2015 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду позов задоволено частково, стягнуто на користь Товариства (ідентифікаційний код 37959056) з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області (ідентифікаційний код 38019510) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 871 166 грн. з розрахункового рахунку № 31117030700002 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами».
07 грудня 2015 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Нафтогазресурс» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області про стягнення коштів відмовлено.
27 вересня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду рішення попередніх судових інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, з мотивів того, що за умови підтвердження права платника податків на отримання бюджетного відшкодування, належним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання податкового органу до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку стосовно суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.
Після направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій він просив суд зобов'язати першого відповідача надати органу казначейства висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 5 871 166 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Нафтогазресурс» (код ЄДРПОУ 37959056) за січень-серпень 2013 року, листопад 2013 року, квітень 2014 року.
06 грудня 2016 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, позовні вимоги задоволено та зобов'язано ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області надати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 5 871 166 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «АС- Нафтогазресурс» (код ЄДРПОУ 37959056) за січень-серпень 2013 року, листопад 2013 року, квітень 2014 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджена рішеннями судів, що набрали законної сили, а тому у відповідача виник обов'язок щодо подання висновку про відшкодування податку на додану вартість органові державної казначейської служби.
19 травня 2017 року у Вищому адміністративному суді України зареєстровано касаційну скаргу податкового органу.
У поданій касаційній скарзі перший відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами положень статті 200 Податкового кодексу України, пунктів 6, 8 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, пунктів 2-5 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 199/18937. Перший відповідач зазначає, що формування висновків про суми відшкодування податку на додану вартість передбачено після надходження узагальнених матеріалів щодо відшкодування сум податку на додану вартість від державної податкової служби регіонального рівня. Вказані суми не були включені до зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість коштами у кожному регіоні у розрізі платників.
19 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали (суддя - Маринчак Н. Є.).
07 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України податковому органу продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги до 29 серпня 2017 року.
14 вересня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 816/3036/15.
06 жовтня 2017 року Товариством подано до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач спростовує доводи касаційної скарги податкового органу, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
26 вересня 2017 року справа № 816/3036/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
20 березня 2018 року справа № 816/3036/15 разом з матеріалами касаційної скарги надійшла до Верховного Суду.
23 серпня 2018 року податковим органом до Верховного Суду подано клопотання про призначення розгляду справи у судовому засіданні, яке не підлягає задоволенню з огляду на вимоги частини п'ятої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у листопаді 2014 року платником податків до контролюючого органу подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість із сумою бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунки платника у банку за січень 2013 року в розмірі 511 779 грн, за лютий 2013 року в розмірі 212 841 грн, за березень 2013 року в розмірі 213 099 грн, за квітень 2013 року в розмірі 836 659 грн, за липень 2013 року в розмірі 474 333 грн, за серпень 2013 року в розмірі 202 817 грн, за листопад 2013 року в розмірі 375 077 грн та за квітень 2014 року в розмірі 13 403 грн, у загальному розмірі 5 871 166 грн.
Разом з уточнюючими розрахунками Товариство подало заяву про повернення сум бюджетного відшкодування (додаток 4) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3).
У період з 01 січня 2015 року по 27 січня 2015 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування платником податків від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень-серпень 2013 року, листопад 2013 року, квітень 2014 року, за результатами якої складено акт від 02 лютого 2015 року № 300/16-01-15-02/3795056 (далі - акт перевірки).
19 березня 2015 року на підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення № 0011151502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 410 791 грн, № 0011161502, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку, заявленого в уточнюючих розрахунках на суму 5 460 375 грн, та № 0011191502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року на суму 39 775 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення скасовані судовими рішеннями, які набрали законної сили, ухваленими у справі № 816/1139/15-а.
ІІІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
Предметом спору у цій справі є правомірність дій (бездіяльності) податкового органу щодо неподання в порядку, визначеному чинним законодавством, висновку про повернення Товариству суми бюджетного відшкодування після підтвердження т