ПОСТАНОВА
Іменем України
25 лютого 2019 року
Київ
справа №814/2306/17
адміністративне провадження №К/9901/62134/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП»
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 (головуючий суддя - Семенюк Г.В., судді - Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.)
у справі № 814/2306/17
за позовом Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» до Офісу великих платників податків ДФС
про визнання незаконною та скасування індивідуальної консультації, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - ДФС), в якому просило визнати незаконною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 10 жовтня 2017 року №2186/ІПК/28-10-01-03-11 та зобов'язати відповідача повторно розглянути запит Підприємства про надання податкової консультації.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем надано на запит Підприємства індивідуальну податкову консультацію щодо застосування Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, проте висновки консультації не відповідають положенням чинного законодавства.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 06 лютого 2018 року позов задовольнив: визнав незаконною та скасував індивідуальну податкову консультацію від 10 жовтня 2017 року, зобов'язав повторно розглянути запит позивача про надання податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 21.08.2018 скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Підприємство звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року.
При цьому скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки не врахував, що суть спору полягає не у визначенні строків подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), а у визначенні періоду, за який він подається, тобто періоду, з якого застосовується ставка 30 відсотків.
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач листом від 20 вересня 2017 року № 2728/4 звернувся до ДФС із запитом про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування положень пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 з урахуванням частини першої статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», а саме надання роз'яснення щодо визначення поняття «відповідний період», до якого має бути застосований 30-відсотковий розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу) за 2016 рік.
10 жовтня 2017 року ДФС за № 2186/ІПК/28-10-01-03-11 надано позивачу індивідуальну податкову консультацію, в якій, зокрема, зазначено, що розмір відрахування частини чистого прибутку (доходу) - 30% - суб'єкти господарювання повинні застосовувати щодо підсумків фінансово-господарської діяльності за ІV квартал 2016 року.
Скасувавши рішення Миколаївського окружного адміністративного суду та відмовивши в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при наданні податкової консультації ДФС діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах своїх повноважень, а надана консультація не суперечить змісту нормативних актів, щодо яких її надано.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України передбачено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
З аналізу викладених норм вбачається, що податкова