ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
26 лютого 2019 року
справа №825/921/17
адміністративне провадження №К/9901/40075/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у складі судді Бородавкіної С.В.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у складі суддів Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.
у справі №825/921/17
за позовом ОСОБА_1
до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги,
У С Т А Н О В И В :
У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2016 року № 465-1301 щодо зарахування земельного податку за 2013-2014 роки за земельну ділянку по АДРЕСА_2, площею 3007 кв.м. на суму 11267,22 грн та № 466-1301 щодо нарахування земельного податку за 2013-2014 роки за земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 11994 кв.м. на суму 60922,32 грн, податкову вимогу від 18 серпня 2016 року №1498-17.
Позов обґрунтовано тим, що нарахування земельного податку, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та направлення податкової вимоги призводить до порушення статті 61 Конституції України щодо не можливості бути двічі притягненим до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки рішенням Прилуцького міськрайонного суду з позивача вже стягнуто упущену вигоду від оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2016 року № 465-1301 та № 466-1301, визнано протиправною та скасовано вимогу від 18 серпня 2016 року № 1498-17, з мотивів їх протиправності.
У жовтні 2017 року відповідачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, зокрема, підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269, пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
У запереченні на касаційну скаргу платник податків посилаючись на її необґрунтованість просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 05 жовтня 2017 року, та витребувано справу № 825/921/17 з Чернігівського окружного адміністративного суду.
16 січня 2018 року справа № 825/921/17 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
19 березня 2018 року справа № 825/921/17 та матеріали касаційного провадження №К/9901/40075/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивач є власником нежитлових будівель і споруд за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.
Від Прилуцької міської ради до податкового органу надійшли акти роботи постійно діючої комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам № 1 та № 2 (з додатками), затверджені рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 14 липня 2015 року № 275, якими позивачу нараховані кошти за фактичне використання вказаних земельних ділянок в сумі 299847,59 грн за період з червня 2012 року по травень 2015 року.
Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, контролюючим органом винесено у відношенні позивача податкові пові