ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2019 року
м. Київ
справа №813/2817/17
адміністративне провадження №К/9901/46815/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 (суддя - Хома О.П.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (судді - Костів М.В., Бруновська Н.В., Шавель Р.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФЕ БЕТОН" (далі - ТОВ "ЕФЕ БЕТОН") до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС) про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ТОВ "ЕФЕ БЕТОН" звернулося до суду з позовом до ГУ ДФС, у якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.07.2017 №0050211231, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 268`695,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що ТОВ "ЕФЕ БЕТОН" в травні 2017 року виписало та зареєструвало в Єдиному реєстрі 13 податкових накладних на користь контрагентів (покупців) (ТОВ "ВОРКБУД", ТОВ "МС ГАРАНТ" і Представництва "ОНУР Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті") на загальну суму 179`130,05 грн. Зазначає, що такі податкові накладні були складені помилково, господарські операції із вказаними контрагентами фактично не відбувались і такі податкові накладні не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ. Розрахунок коригування, який може бути виписаний до таких податкових накладних, підлягає реєстрації в ЄРПН, але до податкової звітності не включається. Враховуючи викладене, вважає, що базу оподаткування господарських операцій за травень 2017 року правомірно визначено без врахування операцій, які фактично не відбулись. Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Суди встановили, що ГУ ДФС провело камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "ЕФЕ БЕТОН" у податковій звітності з ПДВ за травень 2017 року.
За результатами перевірки складено акт від 06.07.2017 № 312/13-01-12-31/39216802, в якому зафіксовано порушення товариством положень пункту 46.1 статті 46, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг та податної зобов'язання за травень 2017 року на 179`130,05 грн. Такий висновок контролюючого органу обґрунтованим тим, що товариство у травні 2017 року на користь контрагентів (покупців) (ТОВ "ВОРКБУД", ТОВ "МС ГАРАНТ", Представництва "ОНУР Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті") виписало та зареєструвало ЄРПН 13 податкових накладних на загальну суму 179`130,05 грн, але у податковій декларації з ПДВ за цей період у складі податкових зобов'язань не відобразило.
На підставі вищезазначеного акта ГУ ДФС прийняла податкове повідомлення-рішення від 21.07.2017 № 0050211231.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 05.09.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 21.07.2017 №0050211231.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що помилково виписані податкові накладні за відсутності факту зарахування коштів від покупця та відвантаження товару не підлягають відображенню у податковій звітності, оскільки податкові зобов'язання у такому випадку у товариства не виникли. Відповідно, здійснені контролюючим органом донарахування ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням є безпідставними.
ГУ ДФС подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у позові. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на обставини, що були встановлені у ході податкової перевірки.
Верховний Суд ухвалою від 11.04.2018 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін як такі, що прийняті відповідно до закону та є належно обґрунтованими.
Верховний Суд ухвалою від 18.02.2019 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац п'ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата тов