ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа №500/6596/17
адміністративне провадження №К/9901/3087/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018р. (судді - Лук'янчук О.В., Бітова А.І., Ступакова І.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування рішення,
встановив:
У листопаді 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у справі про адміністративне правопорушення №418-ДК/0136По/08/01/-17 від 11.09.2017р. про визнання голови ФГ «Котлабуга» ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850,00 грн.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.10.2018р. у задоволенні позову відмовлено.
З постановою суду першої інстанції не погодився позивач, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018р. апеляційну скаргу позивача залишено без руху, та надано апелянту 10-тиденний строк з дня отримання її копії для усунення її недоліків, а саме подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018р. відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Позивач не погодився з ухвалою апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для відмови у поновленні строку апеляційного оскарження. Посилався на те, що спеціальною нормою, яка регулює питання поновлення строку на апеляційне оскарження є ст. 295 КАС України, а тому посилання суду на положення ст. 286 КАС України, яка регулює порядок подання апеляційної скарги у звичайному порядку та жодним чином не регулює питання подання апеляційної скарги у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, є помилковим.
Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив у її задоволенні відмовити, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 2 зазначеної статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції здійснив розгляд цієї справи в порядку, встановленому статтею 286 КАС України, яка визначає осбливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 4 зазначеної статті апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Залишаючи апеляційну скаргу позивача без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції ухвалено 12.10.2018р., а з апеляційною скаргою позивач звернувся 13.11.2018р., тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду, встановленого ст. 286 КАС України, а тому відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС Укр