ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 911/414/18
Провадження № 12-231гс18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Бакуліної С. В.,
суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М., учасника справи:
позивача - першого заступника прокурора Київської області (від прокуратури - РудакО. В.)
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 5 червня 2018 року (головуючий Тищенко О. В., судді Тарасенко К. В., Іоннікова І. А.)за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Козинської селищної ради (1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» (2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4 (1), ОСОБА_5 (2), ОСОБА_6 (3), ОСОБА_7 (4), Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Київська пересувна механізована колона - 2» (5), про визнання недійсними рішень виконавчого комітету селищної ради, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. У лютому 2018 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом до Козинської селищної ради і ТОВ «Трейдом», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ПрАТ «Київська пересувна механізована колона - 2», про: визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 28 квітня 2000 року № 9/1 «Про вилучення земельної ділянки та зарахування її до земель запасу селищної ради» в частині вилучення із землекористування Київського державного лісогосподарського об'єднання «Київліс» земельних ділянок в кварталі 38 виділі 24 Козинського лісництва; визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 27 липня 2000 року № 6/4 «Про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки під розміщення товариства індивідуальних забудовників»; визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 26 жовтня 2000 року № 5/3 «Про вилучення земельної ділянки та зарахування її до земель запасу селищної ради» в частині вилучення із землекористування Київського державного лісогосподарського об'єднання «Київліс» земельних ділянок в кварталі 38 виділах 22 та 24 Козинського лісництва; визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29 листопада 2001 року № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» в частині передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських споруд, а також для ведення особистого підсобного господарства із земель Товариства індивідуальних забудовників «Сосновий бір» ОСОБА_4 - площею 0,5762 га (ділянка НОМЕР_2) та ОСОБА_7 - площею 0,4500 га (ділянка НОМЕР_3; витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ТОВ «Трейдом» земельної ділянки площею 1,0527 га з кадастровим номером НОМЕР_1 вартістю 27574,52 грн, розташованої на території Козинської селищної ради Обухівського району.
1.2. Позовні вимоги вмотивовано посиланням на обставини, відповідно до яких, на переконання прокурора, вилучення спірних земель та їх подальша передача у власність проведені з порушенням вимог законодавства, зокрема статей 4, 32, 34 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 3, 4, 6, 11, 16 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), оскільки Виконавчий комітет Козинської селищної ради не мав права приймати рішення про передачу земельних ділянок у власність. Рішення про вилучення і зміну категорії спірних земельних ділянок у цих правовідносинах мала право приймати лише Верховна Рада України, а селищні ради взагалі не наділялись повноваженнями щодо надання у приватну власність земель лісогосподарського призначення державної форми власності. Виконавчий комітет Козинської селищної ради, незаконно вилучивши землі лісогосподарського призначення, не змінив їх категорію і цільове призначення, а надав їх для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд і для ведення особистого підсобного господарства. Спірні земельні ділянки вибули з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноваженого на те органу. А тому позивач просить визнати недійсними вищевказані рішення та витребувати спірну земельну ділянку на користь держави.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Господарський суд Київської області ухвалою від 5 березня 2018 року, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позовну заяву та додані до неї документи повернув позивачу.
2.2. Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором в позовній заяві в порушення статей 20, 21 ГПК України об'єднано позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, і у цьому випадку відсутні підстави для застосування положень ГПК України щодо роз'єднання позовних вимог, оскільки одна з вимог не підлягає розгляду господарським судом. Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спір в частині визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29 листопада 2001 року № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» щодо передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд, а також для ведення особистого підсобного господарства із земель Товариства індивідуальних забудовників «Сосновий бір» ОСОБА_4 - площею 0,5762 га (ділянка НОМЕР_2) та ОСОБА_7 - площею 0,4500 га (ділянка НОМЕР_3 виник у цивільних правовідносинах органу місцевого самоврядування та громадян щодо передачі земельних ділянок у власність, а тому належить до юрисдикції загальних судів, і, відповідно, прокурором у позовній заяві об'єднані позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
2.3. Київський апеляційний господарський суд постановою від 5 червня 2018 року ухвалу Господарського суду Київської області від 5 березня 2018 року скасував, позовні матеріали передав на розгляд до Господарського суду Київської області, зазначивши, що позов в частині скасування рішення органу місцевого самоврядування від 29 листопада 2001 року № 6/1 стосується виключно юридичної особи, оскільки оспорюване рішення, на думку прокурора, прийнято з порушенням земельного та лісового законодавства саме юридичною особою - органом місцевого самоврядування; громадяни - ОСОБА_4 і ОСОБА_7, яким відводилися спірні ділянки (ділянки НОМЕР_2 і НОМЕР_3 у власність, не є їх власниками, у зв'язку з чим ці особи правомірно визначені прокурором як треті особи. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що позовні вимоги до ОСОБА_4 і ОСОБА_7 прокурором не заявлялися. Тобто позовні вимоги прокурора стосуються саме визнання недійсними рішень Виконавчого комітету Козинської селищної ради, як юридичної особи, на підставі яких відбулося безоплатне виділення спірних земельних ділянок, та витребування земельної ділянки в останнього власника, яким є юридична особа - ТОВ «Трейдом». Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цьому випадку нерозривно пов'язані між собою підставою виникнення, стосуються одного й того ж майна - спірної земельної ділянки, що має наслідком повернення цього майна законному власнику у разі задоволення позову. Відповідно до статей 20, 24, 30 і 173 ГПК України ці позовні вимоги необхідно розглядати в межах однієї справи, одного провадження в порядку господарського судочинства.
3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
3.1. Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 5 червня 2018 року, ТОВ «Трейдом» звернулося з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нову - про відмову у відкритті провадження у справі.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги ТОВ «Трейдом» вказало на те, що позов у частині визнання частково недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29 листопада 2001 року № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» виник у цивільних правовідносинах органу місцевого самоврядування та громадян щодо передачі земельних ділянок у власність, а тому належить до юрисдикції загальних судів. Тому скаржник не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про можливість об'єднання позовних вимог, одні з яких підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а інші - у порядку господарського судочинства.
4. Доводи інших учасників справи
4.1. У відзиві на касаційну скаргу перший заступник прокурора Київської області зазначає про неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29 листопада 2001 року № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» вже реалізовано, а видані на його підставі третім особам державні акти на цей час не мають жодного юридичного значення для перших набувачів, оскільки після укладення договору купівлі-продажу всі права та обов'язки щодо спірної земельної ділянки перейшли від фізичної до юридичної особи - ТОВ «Трейдом».
4.2.Враховуючи те, що у цій справі позовні вимоги пов'язані між собою одним і тим самим предметом спору - земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, то поновлення інтересів держави можливо за допомогою різних способів захисту - як через визнання недійсним рішення на підставі статей 152, 155 ЗК України, так і через віндикацію на користь держави земельної ділянки з чужого незаконного володіння юриди