П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 1207/1329/12
Провадження № 14-19цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС Луганського МУЮ) на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 2 грудня 2013року у складі судді Чаркіної І. Є. та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2014 року у складі суддів Дмитрієвої Л. Д., Заіки В. В., Лозко Ю. П. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність державних виконавців Ленінського ВДВС Луганського МУЮ,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що 9 листопада 2009 року до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ ним надіслана заява про примусове виконання судового рішення на підставі виконавчого листа. Заявник указує на те, що строки проведення виконавчих дій, передбачені чинним законодавством, минули, а рішення суду не виконано. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ та зобов'язати його здійснити необхідні дії з виконання судового рішення, а саме: провести стягнення з отриманих боржником доходів, провести опис та арешт майна боржника, заборонити боржникові виїзд за межі України до повного погашення боргу, постановити окрему ухвалу відносно посадових осіб, які допустили бездіяльність при здійсненні виконавчого провадження.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 2 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2014 року, скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державних виконавців Ленінського ВДВСЛуганського МУЮ при виконанні виконавчого листа № 2-3807, виданого 29 жовтня 2009 року Жовтневим районним судом м. Луганська, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 5828, 45 грн у виконавчому провадженні № 15880911. Зобов'язано державних виконавців Ленінського ВДВС Луганського МУЮ усунути порушення прав ОСОБА_3шляхом вчинення відповідних дій з належноговиконаннявиконавчого листа, виданого 29 жовтня 2009 року Жовтневим районним судом м. Луганська відповідно до вимог Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV у відповідних редакціях, чинних на час вчинення виконавчих дій та звернення ОСОБА_3 зі скаргою). У задоволенні інших вимог відмовлено.
У травні 2014 року Ленінське ВДВС Луганського МУЮ подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 2 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2014 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що розгляд скарги на бездіяльність посадових осіб Ленінського ВДВС Луганського МУЮ відноситься до компетенції адміністративного суду. Заявник жодного разу не скористався своїми правами як сторони виконавчого провадження та не ознайомився з його матеріалами, а тому скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Державним виконавцем надіслано запити до реєстраційно-облікових установ. ОСОБА_3 пропустив строк на оскарження, встановлений статтею 385 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України). Судами не враховано, що на виконанні у виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості, яке згідно з вимогами статті 38 Закону № 606-XIVзупинено у зв'язку з розшуком майна боржника - транспортного засобу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 серпня 2014 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Жовтневого районного суду м. Луганська.
Вимоги цієї ухвали не виконано в частині витребування матеріалів справи через те, що Жовтневий районний суд м. Луганська знаходиться на території проведення антитерористичної операції.
Відповідно до Закону України від 12 серпня 2014 року № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції»та згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2014 року № 27/0/38-14 (зі змінами та доповненнями), від 12 вересня 2014 року № 29/0/38-14, від 8 грудня 2014 року № 56/0/38-14 та від 27 березня 2015 року № 19/0/38-15 «Про визначення територіальної підсудності справ» змінено територіальну підсудність справ Жовтневого районного суду м. Луганська та визначено територіальну підсудність справ за Троїцьким районним судом Луганської області.
У зв'язку з набранням чинності 15 грудня 2017 року Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційну скаргу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року встановлено, що судове провадження у цій справі слід вважати втраченим, та направлено до Троїцького районного суду Луганської області копії матеріалів касаційного провадження у справі № 1207/1329/12 для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 28 вересня 2018 року втрачене судове провадження в цивільній справі № 1207/1329/12 відновлено у частині ухвали Жовтневого районного суду м. Луганська від 2 грудня 2013 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2014 року.
У листопаді 2018 року з Троїцького районного суду Луганської області надійшли матеріали відновленого втраченого судового провадження.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 12 грудня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, встановленої частиною шостою статті 404 ЦПК України.
Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 25 січня 2018 року справа прийнята до розгляду.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених статтею 389, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Під час розгляду справи суди встановили, що в Ленінському ВДВС Луганського МУЮ знаходиться на виконанні виконавче провадження № 15880911 за виконавчим листом № 2-3807, виданим 29 жовтня 2009 року Жовтневим районним судом м. Луганська про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 5 828,45 грн.
Постановою від 18 листопада 2009 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ відкрито виконавче провадження, боржнику надано 7?денний строк для добровільного виконання рішення суду. Копія зазначеної постанови була вручена боржнику ОСОБА_4 особисто під розпис.
У встановлений строк ОСОБА_4 рішення суду у добровільному порядку не виконав.
1 березня 2010 року державним виконавцем направлені запити до адресного бюро Управління Міністерства внутрішніх справ Українив Луганські області та до Державної автомобільної інспекціїУкраїни в Луганській області щодо місця реєстрації та наявності транспортних засобів стосовно боржника. Тобто упродовж 3,5 місяців жодних дій з примусового виконання рішення суду не відбувалось.
22 березня 2010 року з адресного бюро надійшла відповідь на запит, у якій надано інформацію про адресу місця реєстрації боржника; 19 квітня 2010 року - з автомобільної інспекції про наявність у боржника автомобіля марки «Мазда».
23 лютого 2011 року, тобто через 1 рік 3 місяці з дня відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем складено акт про відсутність боржника за місцем реєстрації.
7 липня 2011 року, тобто через 1 рік 7 місяців з дня відкриття виконавчого провадження та після звернення ОСОБА_3 до суду з цією скаргою, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника - автомобіля марки «Мазда» та заборону на його відчуження.
8 липня 2011 року державним виконавцем знову складено акт про відсутність боржника за місцем реєстрації.
11 липня 2011 року державним виконавцем направлені запити до міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації в м. Луганську», обласної інспекції з державного технічного нагляду, Управління Держкомзему у м. Луганську, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Луганська, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, Луганського міського центру зайнятості про наявність нерухомого майна, розрахункових рахунків та іншої інформації щодо боржника ОСОБА_4
Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що під час здійснення виконавчих дій з виконання зазначеного виконавчого листа державними виконавцями Ленінського ВДВС Луганського МУЮ допущені грубі порушення вимог Закону № 606-XIV щодо строків примусового виконання рішення суду, що свідчить про бездіяльність, яка є неправомірною. Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_3 про зобов'язання Ленінського ВДВС Луганського МУЮ провести стягнення з отриманих боржником доходів, провести опис та арешт майна боржника, заборонити боржнику виїжджати за межі України до повного погашення боргу, суд виходив із того, що зобов'язання державного виконавцявчинити необхідні дії з виконання рішення суду не належить до компетенції суду, оскільки державний виконавець повинен керуватися у своїй роботі вимогами Закону № 606-XIVта Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 2009 року № 74/5.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою Перейти до повного тексту