ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 621/895/16-к
провадження № 51-418км17
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Деруна А.І.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника МіщенкоІ.І. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12016220300000405, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Колодязі Краснолиманського району Донецької області, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 13 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2017 року і прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2017 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Зміївського районного суду Харківської області від 13 липня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 засуджено кожного до покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 2 ст. 186 КК на строк 4 роки,
- за ч. 2 ст. 187 КК на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
- на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у виді позбавлення воліна строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 15 червня 2017 року вирок змінив, виключив з мотивувальної частини вказівку на наявність обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_3 - рецидиву злочину. В іншій частині вирок щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_3 залишив без зміни.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винуватими у тому, що вони 6 квітня 2016 року о 21:40, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у вагоні електропоїзду, що рухався за маршрутом Ізюм-Харків-Левада, поблизу зупинки «Радгоспна», діючи за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_1 і повторно, підійшли до ОСОБА_4 та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, що виявилося в завданні ОСОБА_1 не менше двох ударів потерпілому в плече, чим спричинено легке тілесне ушкодження у виді садна, відкрито викрали належне ОСОБА_4 майно на загальну суму 515 грн.
Крім того, цього ж дня о 22:10 ОСОБА_1 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у вагоні електропоїзду, діючи за попередньою змовою групою осіб, побачивши у неповнолітнього ОСОБА_5, 2000 рокународження, мобільний телефон, вирішили їм заволодіти. Перебуваючи у тамбурі електропоїзда на під'їзді до зупинки «Геніївка», ОСОБА_1 ривком вихопив із рук ОСОБА_5 та заволодів його мобільним телефоном вартістю 1 415,29 грн, після чого виштовхнув ОСОБА_5 на платформу. Одночасно із цим ОСОБА_3, діючи узгоджено з ОСОБА_1, демонстрував у руках ніж та висловлював погрози застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я неповнолітнього ОСОБА_5, який сприйняв їх реально, через що не зміг чинити опір.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність та просить скасувати судові рішення.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що:
- він визнає свою винуватість у вчиненні двох епізодів грабежів, у чому щиро розкаюється;
- кваліфікація його дій за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_5 є неправильною, оскільки не доведено, в чому полягають його умисні дії, які судом кваліфіковано як розбійний напад групою осіб;
- суд неправильно оцінив наявні у провадженні докази, оскільки показання потерпілих та свідків спростовують пред'явлене йому обвинувачення за ст. 187 КК;
- допит неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 під час досудового розслідування проводився без участі його законного представника;
- апеляційний суд не надав оцінки всім доводам його апеляційної скарги, чим порушив вимоги ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У касаційній скарзі прокурор посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засуджених через м'якість. Просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд першої інстанції, призначаючи покарання, не врахував, що:
- ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили два тяжких злочини з корисливих мотивів через невеликий проміжок часу, що свідчить про їх підвищену суспільну небезпеку та намір збагачуватись саме шляхом вчинення кримінальних правопорушень за рахунок майна інших осіб;
- вони раніше судимі за вчинення тяжких злочинів проти власності, ОСОБА_1 має не зняті і не погашені судимості, ОСОБА_3 за закінченням іспитового строку вважається несудимим на підставі ст. 89 КК та ніде не працює, тому вчинення нових злочинів свідчить про їх небажання стати на шлях виправлення;
- засуджені вчинили злочини, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у судовому засіданні заперечували обставини вчинення розбійного нападу, добровільно шкоди не відшкодували.
Суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 419 КПК всіх зазначених прокурором в апеляційній скарзі доводів щодо м'якості призначеного обвинуваченим покарання ретельно не перевірив і належним чином не мотивував свого рішення про залишення вироку без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_1 подав заперечення.
У судовому засіданні:
- засуджений ОСОБА_1 та захисник МіщенкоІ.І. підтримали вимоги касаційної скарги засудженого, щодо задоволення вимог касаційної скарги прокурора заперечували;
- прокурор підтримав вимоги касаційної скарги прокурора та заперечував щодо задоволення касаційної скарги засудженого.
Мотиви Суду
У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1. порушується питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фа