Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 523/12978/16-ц
провадження № 61-14960св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Ступак О. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2017 року у складі судді Сувертак І. В. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Черевка П. М., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - ТОВ «Порше Лізинг Україна») звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Постман» (далі - ТОВ «Постман»), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за лізинговими платежами.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 16 січня 2017 року, провадження у справі у частині позовних вимог, пред'явлених до ТОВ «Постман», закрите у зв'язку з неможливістю їх розгляду у порядку цивільного судочинства.
Позов мотивований тим, що між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Постман» 09 листопада 2011 року укладений договір фінансового лізингу № 00003875, за умовами якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» передало ТОВ «Постман» у користування транспортний засіб марки «Volswagen Caddy Kasten», 2011 року виробництва, шасі № НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, строком на 60 місяців, а ТОВ «Постман» зобов'язалося прийняти у користування цей транспортний засіб та сплачувати ТОВ «Порше Лізинг Україна» у визначений строк встановлені договором платежі. На виконання умов договору фінансового лізингу від 09 листопада 2011 року № 00003875, ОСОБА_1 прийняв на себе зобов'язання поручителя за належне виконання ТОВ «Постман» своїх зобов'язань.
ТОВ «Постман» взяті на себе договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів належним чином не виконувало, внаслідок чого у нього виникла перед позивачем заборгованість, яку позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь у розмірі 69 922,39 грн, із яких 12 840,70 грн ? заборгованість за лізинговими платежами, 571,16 грн ? пеня; 172,06 грн ? три проценти річних; 6 133,43 грн ? інфляційні втрати; 1 641,91 грн ? проценти за користування чужими грошовими коштами; 41 560,41 грн ? заподіяні збитки; 1 002,72 грн ? штраф; 6 000,00 грн ? оплата юридичних послуг.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 63 922,39 грн, що складається із: 12 840,70 грн ? заборгованість за лізинговими платежами, 571,16 грн ? пеня, 172,06 грн ? три відсоткирічних, 6 133,43 грн ? інфляційні втрати, 1641,91 грн ? проценти за користування чужими коштами, 41 560,41 грн ? збитки, 1 002,72 грн ? штраф за направлення нагадування і пені 10 %. У частині стягнення вартості юридичних послуг у розмірі 6 000,00 грн відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що порука не є припиненою, оскільки ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулося до суду із позовом до поручителя у межах шестимісячного строку. ТОВ «Постман» не виконувало належним чином своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу, тому позивач має право на стягнення із відповідача як поручителя заборгованості за лізинговими платежами.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2017 року у частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 6 133,43 грн скасовано та у задоволенні цих позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не має права на стягнення інфляційних втрат, оскільки умовами договору фінансового лізингу передбачено, що усі платежі за цим договором здійснюються у гривні із визначенням грошового еквівалента зобов'язання у доларах США, що унеможливлює виникнення втрат у позивача у зв'язку із знеціненням гривні.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У березні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості ТОВ «Постман» за укладеним договором фінансового лізингу. Суди неправомірно застосували статті 536, 1048, 1214 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини безпідставного збагачення та не підлягають застосуванню до відносин фінансового лізингу. Вимоги позивача про стягнення збитків у формі упущеної вигоди є безпідставними, оскільки їх розмір обґрунтовується теоретичними розрахунками позивача та на можливих очікуваннях певного прибутку. Штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування суперечить положенням Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
Судами встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 09 листопада 2011 року міжТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Постман» укладений договір фінансового лізингу № 00003875, за яким ТОВ «Порше Лізинг Україна» передало ТОВ «Постман» у користування транспортний засіб марки «Volkswagen Caddy GP Kasten 1.6», 2011 року виробництва, шасі № НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, строком на 60 місяців, а ТОВ «Постман» зобов'язалося прийняти у користування цей транспортний засіб, сплачувати позивачу у визначений строк встановлені договором платежі. За умовами зазначеного договору ОСОБА_1 прийняв на себе зобов'язання поручителя за належне виконання ТОВ «Постман» своїх зобов'язань.
Відповідно до пункту 6.1 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, які є додатком до договору фінансового лізингу від 09 листопада 2011 року № 00003875 (далі - Контракт), ТОВ «Постман» зобов'язалося щомісячно сплачувати ТОВ «Порше Лізинг Україна» відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів, лізингові платежі, які складаються з: суми, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу; процентів; комісії; витрат, пов'язаних з оплатою послуг на відшкодування, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених Контрактом (включаючи, окрім іншого, витрати на ремонт об'єкта лізингу, реєстраційні платежі та інші витрати передбачені або прямо пов'язані з Контрактом).
Пунктом 8.2 Контракту передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються такі санкції: пеня у розмірі 10 % річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу; штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані ТОВ «Порше Лізинг Україна»: еквівалент 15 дол. США за першу вимогу, еквівалент 20 дол. США за другу вимогу, еквівалент 25 дол. США за третю вимогу (якщо ТОВ «Порше Лізинг Україна» вирішить надіслати таку третю вимогу); компенсація будь-яких витрат, понесених ТОВ «Порше Лізинг Україна» та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем у відповідності до Контракту.
Згідно з пунктом 12.6.1 Контракту ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право в односторонньому порядку розірвати цей Контракт/відмовитися від Контракту та, серед іншого, має право на повернення об'єкта лізингу, у випадку не сплати лізиногоодержувачем одного наступного лізингового платежу у повному обсязі або частково, і строк виконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.
Відповідно до пункту 12.9 Контракту у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту, на підставі пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо ТОВ «Порше Лізинг Україна» вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження ТОВ «Порше Лізинг Україна», якщо інша адреса не вказана ТОВ «Порше Лізинг Україна», впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує ТОВ «Порше Лізинг Україна» будь-яку різницю між вартістю об'єкта лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано ТОВ «Порше Лізинг Україна» в результаті продажу об'єкта лізингу або, якщо об'єкт лізингу залишився у власності ТОВ «Порше Лізинг Україна», ринковою вартістю об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами, що залишились несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою ТОВ «Порше Лізинг Україна» та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту.
Пунктом 12.13 Контракту встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, Контракт вважається розірваним на 10 робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.
У зв'язку з тим, що ТОВ «Постман» не у повному обсязі виконало умови договору фінансового лізингу, а саме прострочило платежі термін оплати яких, із урахуванням часткового погашення боргу, настав 16 квітня 2015 року, ТОВ «Порше Лізинг Україна» на адресу ТОВ «Постман» направило нагадування про несплату заборгованості за договором фінансового лізингу. Згодом ТОВ «Порше Лізинг Україна» відповідно до вимог пункту 12.13 Контракту на адресу ТОВ «Постман» направлений лист із повідомленням про розірвання договору фінансового лізингу від 09 листопада 2011 року № 00003875, який у силу вказаного пункту договору припинив свою дію із 30 квітня 2015 року.
21 квітня 2015 року ТОВ «Постман» повернуло об'єкт лізингу ТОВ «Порше Лізинг Україна», що підтверджується актом прийому-передачі.
18 травня 2015 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» укладений договір купівлі-продажу/поставки бувшого у використанні автомобіля «Volkswagen CaddyGP Kasten», вартість об'єкта складає 187 123,32 грн, у тому числі податок на додану вартість 31 187,22 грн.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Положеннями статей 553, 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до частини першої статті 806 ЦК Україниза договором лізингу од