У Х В А Л А
26 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 2-а-867/11
Провадження № 11-146зва19
Суддя Великої Палати Верховного Суду Саприкіна І. В., перевіривши касаційну скаргу та додані до неї документи ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у справі за його позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Ладижин Вінницької області про перерахунок пенсії,
УСТАНОВИЛА:
У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Ладижинського міського суду Вінницької області з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у місті Ладижин Вінницької області щодо відмови у проведенні йому перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні та з якої сплачено страхові внески за 2008 рік;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Ладижин Вінницької області здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні та з якої сплачено страхові внески за 2008 рік, починаючи з 07 серпня 2010 року;
- виплатити позивачу різницю між перерахованою та фактично виплаченою сумою пенсії.
Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 23 лютого 2011 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України у місті Ладижин Вінницької області подало апеляційну скаргу.
Ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року було відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою та призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 18 жовтня 2012 року.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Ладижин Вінницької області задоволено, постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 23 лютого 2011 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
На зазначене рішення ОСОБА_2 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 травня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у цій справі, оскільки згідно ч. 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній на момент постановлення цієї ухвали, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадження, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним і оскарженню не підлягає.
Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА_2 подав до Європейського суду з прав людини заяву, у якій скаржився на порушення своїх прав, а саме порушення принципу рівності сторін в апеляційному провадженні у зв'язку з неповідомленням його про апеляційну скаргу відповідача.
У лютому 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року на підставі п. 3 ч. 5 ст. 361 КАС України, а саме встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Як на виключну