1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 349/1269/17

провадження № 51-6295км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Макаровець А.М.,

суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Демчука П.О.,

прокурора Деруна А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017090210000073 та № 12017090210000114, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, неодноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою прокурора Журавльова Є.Є., який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з моменту його затримання з 22 червня 2017 року.

Згідно з вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2018 року скасовано вирок районного суду від 24 жовтня 2017 року в частині призначення покарання та визнано ОСОБА_1 винуватим за ч. 3 ст. 185 КК і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Виключено з мотивувальної частини вироку посилання на обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, - рецидив злочинів.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано у строк покарання попереднє ув'язнення з 22 червня 2017 року по 19 лютого 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 28 березня 2017 року, близько 5 год., достовірно знаючи, що ніхто не проживає в будинку АДРЕСА_2 який належить ОСОБА_2, перебуваючи на території цього господарства, проник у приміщення житлового будинку, звідки повторно, таємно викрав майно потерпілої на загальну суму 2 821 грн 92 коп.

На початку березня 2017 року ОСОБА_1, перебуваючи біля будівлі лабораторії з виконання поліграфічних робіт (вул. Данила Галицького, 6к, м. Рогатин), належної ОСОБА_3 і в якій здійснював приватну підприємницьку діяльність ОСОБА_4, шляхом пошкодження вікна проник в приміщення лабораторії, звідки таємно викрав майно ОСОБА_4 на загальну суму 6 000 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про зміну вироку апеляційного суду в частині зарахування ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Просить змінити вирок суду апеляційної інстанції та зарахувати обвинуваченому в строк покарання попереднє ув'язнення в період з 22 червня 2017 року по 19 лютого 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (далі - Закон № 838-VIII).

Прокурор обґрунтовує свої доводи тим, що суд апеляційної інстанції:

- на порушення вимог статей 370, 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вироку належним чином не мотивував у частині застосування положень ч. 5 ст.72 КК, зарахувавши у строк покарання попереднє ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі;

- не врахував правового висновку Верховного Суду, який міститься в постанові від 13 березня 2018 року, щодо випадку, коли станом на 20 червня 2017 року особа мала право на застосування до неї положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII, та відповідно до положень ч. 2 ст. 5 КК відсутні підстави для застосування до особи положень Закону України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» (далі - Закон № 2046-VIII), що набрав чинності 20 червня 2017 року, який погіршує становище особи;

- не врахував положень ст. 58 Конституції України та практики Конституційного Суду України.

Позиції учасників судового провадження

Від учасників судового розгляду заперечень на касаційну скаргу не надходило.

У судовому засіданні прокурор не підтримав доводів касаційної скарги та вважав, що питання щодо застосування положень, передбачених ч. 5 ст.72 КК, повинно вирішуватись у порядку виконання вироку.

Мотиви Суду

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.

Доводи у касаційній скарзі прокурора щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність при зарахуванні ОСОБА_1 строку попереднього ув'язнення є слушними.

Відповідно до ч. 1 ст.

................
Перейти до повного тексту