П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 815/3863/17 (К/9901/58832/18)
Провадження № 11-1226апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І.В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Семенюк Г. В., судді: Потапчук В. О., Шляхтицький О. І.) від 10 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»), про визнання дій протиправними та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
У липні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О. В. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна загальною площею 190,2 кв. м, що знаходиться у АДРЕСА_1;
- скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер 20741644, яким вносились зміни щодо власника об'єкту нерухомого майна загальною площею 190,2 кв. м, що знаходиться у АДРЕСА_1.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року позов задоволено частково: скасовано рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О. В. від 02 червня 2017 року індексний номер 35511815 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд зазначив, що спір між сторонами повинен розглядатися за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.
10 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, оскільки вважає, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі ОСОБА_3 посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, що заявлений позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
ОСОБА_6 та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у відзивах на касаційну скаргу просять у її задоволенні відмовити, оскільки Одеський апеляційний адміністративний суд прийняв оскаржуване рішення з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором від 15 березня 2013 року № 17559-99, між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк «Київська Русь» укладено договір іпотеки від 15 березня 2013 року № 253, за яким іпотекодавець передав в іпотеку банку окремо розташовану будівлю пансіонату сімейного відпочинку, що складається з будівлі літ. «Б9», загальною площею 190,2 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1.
Водночас судом установлено, що відповідно до заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20 березня 2015 року у справі № 520/17675/14-ц з ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 1562993,58 грн за договорами позики від 22 грудня 2011 року та 18 квітня 2014 року.
Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2015 року по справі № 520/17675/14-ц в якості забезпечення цього позову накладено арешт на нежилу будівлю літ. «Б9» площею 190,2 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1, а саме: заборонено забезпечувати за його рахунок зобов'язання, передавати в оренду, передавати у вигляді внеску до статутного капіталу та вчиняти будь-які інші правочини, здійснювати реєстрацію фізичних осіб за адресою нерухомого майна.
Згідно з витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, державним реєстратором Шушулковим М. Д. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19036999 від 02 лютого 2015 року, згідно з яким накладено арешт на вказану нежилу будівлю на підставі ухвали Київського районного суду міста Одеси від 26 січня 2015 року по справі № 520/17675/14-ц.
14 квітня 2017 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки № UA-ЕА-2017-03-28-000202-b-42-2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В. Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору, первісний іпотекодержатель відступає права за договором іпотеки від 15 березня 2013 року № 253 з усіма наступними змінами та доповненнями.
18 квітня 2017 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» направило ОСОБА_5 повідомлення № 1804/9, що ПАТ «Банк «Київська Русь» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а також вимогу № 804/4 щодо дострокового погашення заборгованості, в якій вказано, що у разі невиконання вимог товариство буде вимушено звернути стягнення на заставне майно.
02 червня 2017 року державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскровим О. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35511815, згідно з яким зареєстровано право приватної власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на будівлю пансіонату сімейного відпочинку, загальною площею 190,2 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Відповідно до рішення Київського районного суду міста Одеси від 30 серпня 2017 року у справі № 520/9351/17, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 грудня 2017 року, звільнено з під арештів нежитлову будівлю літ. «Б9» площею 190,2 кв. м по АДРЕСА_1, накладених ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2015 року у справі № 520/17675/14-ц.
В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 14 вересня 2017 року № 1832 приватним нотаріусом Лутченко А. А. прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_6 на зазначену вище будівлю.
Вважаючи рішення державного реєстратора від 02 червня 2017 року про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» протиправним, ОСОБА_3 звернулася до суду із цим адміністративним позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, й аргументи, наведені у відзивах, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України, в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивачки до суду з позовом).
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2