Постанова
Іменем України
19 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 175/2507/14-к
провадження № 51-2914км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.
суддів Остапука В.І., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря
судового засідання Кириленка М.О.,
прокурора Пантєлєєвої А.В.,
захисника Бєжанової А.В.,
засудженого ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 раніше судимого, 30 січня 2013 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 163 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком на 1 рік 6 місяців з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, ч. 1 ст. 309 КК,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2016 року ОСОБА_3 засуджено:
- за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_3 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК, підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК, ч. 3 ст. 78 КК до призначеного покарання ОСОБА_3 повністю приєднано невідбуте покарання у виді обмеження волі строком 2 роки за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2013 року і, остаточно, за сукупністю вироків, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції 26.11.2015) ОСОБА_3 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі, а саме з 15.03.2014 року по 07.07.2016 року.
Судом вирішено долю речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_3 зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 08 липня 2016 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_3, будучи раніше судимим, в період іспитового строку, знову вчинив умисні злочини. Так, ОСОБА_3 15 березня 2014 року, близько 15 год. 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, заздалегідь озброївшись за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 незареєстрованою у встановленому законом порядку мисливською рушницею моделі «ТОЗ-В (БМ)», на ґрунті неприязних відносин, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_4, прибув до території домоволодіння АДРЕСА_3 та, будучи достовірно обізнаним у тому, що вказана мисливська рушниця заряджена набоями 16-го калібру, знаходячись на відстані приблизно 43-50 метрів від ОСОБА_4, який перебував на території зазначеного домоволодіння в оточенні своїх знайомих ОСОБА_5 і ОСОБА_6, умисно здійснив з рушниці один прицільний постріл у бік ОСОБА_4, спричинивши йому проникаюче вогнепальне поранення голови, від якого потерпілий помер.
Крім того, у період часу з 21 години 30 хвилин до 23 години 55 хвилин, 15 березня 2014 року у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_2 у приміщенні гаражу працівниками правоохоронних органів було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», обіг якого заборонено, масою в перерахунку на суху вагу 160,192 г, який ОСОБА_3 незаконно придбав і зберігав без мети збуту.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК не доведено. Зазначає, що в основу обвинувального вироку покладено недопустимі докази, вважає, що судами безпідставно було враховано за обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що всупереч положенням ст. 419 КПК, суд апеляційної інстанції не проаналізував й не зіставив з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, не дав на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права, не мотивував своє рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_3 в суді касаційної інстанції підтримав свою касаційну скаргу, просив задовольнити її у повному обсязі, скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Захисник БєжановаА.В. підтримала касаційну скаргу свого підзахисного та просила її задовольнити.
Прокурор вважав касаційну скаргу безпідставною та просив залишити цю скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого, захисника, прокурора та перевіривши матеріали кримінального провадження, Суд вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Так, згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваження лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК. Можливість скасування судом касаційної інстанції судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним законом не передбачена.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК, ч. 1 ст. 309 КК зроблено з дотриманням ст. 23 КПК на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, оцінено відповідно до ст. 94 КПК.
Зі змісту касаційної скарги засудженого вбачається, що він, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано у статтях 409 та 410 КПК, і фактично просить доказам по справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.
Твердження засудженого ОСОБА_3 про недоведеність його вини у вчиненні умисного вбивства є безпідставними, оскільки протилежні висновки місцевого суду в цій частині ґрунтуються, у відповідності до вимог ст. 370 КПК, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені відповідними доказами.
Судом всебічно, повно і неупереджено досліджено обставини кримінального провадження. Вина ОСОБА_3 підтверджується сукупністю зібраних у провадженні доказів, безпосередньо досліджених в судовому засіданні. Оцінка доказів судом проведена згідно з вимогами кримінального процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності доказів та їх достатності та взаємозв'язку для постановлення вироку.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК, за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.
Доводи ОСОБА_3 щодо недоведення його винуватості у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 115 КК є неспроможними, вони були предметом дослідження апеляційного суду, з наведенням належних відповідних мотивів на спростування цих доводів.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, а також у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, підтверджується:
- показаннями в суді свідка ОСОБА_5, який підтвердив, що на дні народження у його брата 15.03.2014 року перебував ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння, а потім стався конфлікт;
- показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 15.03.2014 року працював на будівництві будинку по вул. Кірова у м. Підгородне з напарником ОСОБА_8, близько 16.00 години він почув хлопок, схожий на постріл. Піднявшись на дах до напарника, останній вказав, що то стріляв невідомий чоловік, який зараз сидить під деревом, тримає якийсь предмет у руках, а приблизно через 10 хвилин останній втік;
- показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які в якості понятих приймали участь у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, та в судовому засіданні підтвердили, що слідчий відчиняв гараж у їх присутності, у якому виявили мисливську рушницю, патронташ, порох, банку з речовиною рослинного походження, жилетку чорного кольору та гвинтівку. ОСОБА_3 весь час був присутній під час обшуку, під кінець проведення обшуку слідчий склав протокол, який йому прочитали й він його підписав, а все виявлене та вилучене було опечатано в спецпакети, можливості у працівників міліції підкинути будь-що не було;
- показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що у березні 2014 року, коли саме не пам'ятає, близько 13.00-14.00 години він їхав на автомобілі по вул. Радянській у м. Підгородне, де зустрів ОСОБА_3 та запропонував йому поїхати до ОСОБА_12 і привітати з днем народження, на що ОСОБА_3 погодився, вони поїхали до ОСОБА_12, куди через 15-20 хвилин приїхав також і ОСОБА_4 Під час застілля у ОСОБА_3 з потерпілим виник словесний конфлікт, після якого останні вийшли на вулицю, щоб поговорити. Одразу після цього він почув два постріли, а коли вийшов на вулицю за ворота, побачив, що ОСОБА_4 вистрелив з пістолету в ногу ОСОБА_3, який після цього пішов додому. Продовжуючи святкування на подвір'ї будинку вже без ОСОБА_3, приблизно о 15.00 годині всі присутні гості почули постріл, від якого ОСОБА_4 впав з пораненням голови без свідомості, після чого йому викликали швидку;
- показаннями в суді свідка ОСОБА_12, який пояснив, що 15.03.2014 року під час застілля у ОСОБА_4 з ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, після якого постраждалий дістав зі свого автомобіля пістолет і почав стріляти по ОСОБА_3, потім ОСОБА_3 пішов додому, а потерпілий поїхав за ним, однак невдовзі повернувся. Приблизно через 1-1,5 години, коли ОСОБА_4 знаходився у дворі поряд зі столом, всі почули постріл, від якого останній впав з пораненням голови;
- показаннями свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні пояснив, що у березні 2014 року, дату не пам'ятає, близько 14.00-16.00 години йому зателефонував товариш та повідомив про те, що ОСОБА_3 вистрелив із рушниці в його автомобіль і попросив приїхати з м. Києва, а вже на наступний день йому подзвонила цивільна дружина потерпілого та розповіла про те, що останній знаходиться у лікарні в тяжкому стані;
- показаннями в суді свідка ОСОБА_14; показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 щодо обставин проведення обшуку.
Крім того, винуватість ОСОБА_3 підтверджується й іншими дослідженими судом першої інстанції доказами, зокрема, показаннями експертів; даними, що містяться у протоколах огляду місця події від 15.03.2014 року та фото-таблицями до нього; протоколі обшуку від 15.03.2014 року та фото-таблицями до нього, згідно з якими з 21 години 30 хвилин до 23 години 55 хвилин за місцем проживання ОСОБА_3 у гаражі, розташованому на території домоволодіння АДРЕСА_2 у ході проведення обшуку були виявлені та вилучені: гладкоствольна мисливська рушниця, патронташ з патронами, жилет чорного кольору, в правій зовнішній кишені якого знаходяться 2 патрони, скляна банка об'ємом 3 літри, яка на третину заповнена подрібненою речовиною рослинного походження світло-зеленого кольору, металева банка з порохом, пневматична гвинтівка та коробка з кулями до неї; копією медичної картки стаціонарного хворого О