ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 640/18921/17
провадження № 51-6259км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Деруна А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12017220490004098, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Харкова, не судимого на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК,
за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2018 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Київського районного суду м. Харкова від 9 лютого 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Харкова від 9 лютого 2018 року затверджено угоду про примирення, укладену 28 листопада 2017 року між представником потерпілого комунального підприємства «Харківські теплові мережі» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017220490004098. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК, та призначено йому покарання у виді 150 годин громадських робіт.
Відповідно до цього вироку ОСОБА_1 30 жовтня 2017 року о 10:00, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного особистого збагачення, діючи згідно із заздалегідь розробленим планом, попросив своїх знайомих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допомогти йому завантажити металеві водопровідні труби, розташовані біля будинку за адресою: вул. Академіка Павлова, 313-Б м. Харків, в ямі теплотраси, запевнивши останніх, що вказані труби належать йому, усвідомлюючи при цьому, що вказане майно належить КП «Харківські теплові мережі», на що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 погодились.
Реалізуючи свій злочинний умисел, того ж дня в період часу з 10:00 до 10:30, ОСОБА_1 за допомогою ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, а його знайомі не обізнані про його злочинні наміри, шляхом вільного доступу, таємно викрав дві труби металеві водопровідні діаметром 159 мм, довжиною 6 м, вартістю 1702 грн 20 коп. та одну трубу металеву водопровідну діаметром 159 мм довжиною 5,2 м, вартістю 737 грн 62 коп., а всього майно загальною вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи від 14 листопада 2017 року № 495 на суму 2439 грн 82 коп., що належить КП «Харківські теплові мережі». Однак довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_1 не зміг з причин, незалежних від його волі, оскільки був зупинений начальником дільниці № 14 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_6 при спробі завантаження вказаних труб у орендований ним транспортний засіб.
Не погодившись з вироком суду, заступник прокурора Харківської області (далі - прокурор) подав апеляційну скаргу.
На підставі ухвали судді апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Київського районного суду м. Харкова від 9 лютого 2018 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор зазначає у скарзі, що відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» у разі, якщо до суду надійшла угода про примирення, однією зі сторін якої є юридична особа приватного права, створена державою, Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою, а також якщо одним із засновників юридичної особи приватного права є фізична чи (та) юридична особа, а іншим - держава, АвтономнаРеспубліка Крим чи територіальна громада, суд має відмовити у затвердженні угоди про примирення на підставі п. 2 ч. 7 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У цьому випадку однією зі сторін угоди про примирення є комунальне підприємство, що виключає можливість укладення між представником потерп