П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 820/2060/16
Провадження № 11-1372апп18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу (далі - СВК) «Колонтаївський» до Відділу з питань державної реєстрації Краснокутського районного управління юстиції Харківської області (далі - Відділ держреєстравції, Районне управління юстиції відповідно), державного реєстратора Районного управління юстиції Бежанова ВалентинаВікторовича (далі - державний реєстратор), треті особи - ОСОБА_4, Приватне сільськогосподарське підприємство (далі - ПСП) «Фацелія», про скасування запису державного реєстратора та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою СВК «Колонтаївський» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (судді Бондар В. О., Кононенко З. О., Калитка О. М.),
УСТАНОВИЛА:
У квітні 2016 року СВК «Колонтаївський» звернувся до суду з позовом до Відділу держреєстрації, державного реєстратора, треті особи - ОСОБА_4, ПСП «Фацелія», в якому просив:
- скасувати запис державного реєстратора про інше речове право № 6909433 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за ПСП «Фацелія»;
- зобов'язати Відділ держреєстрації поновити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за СВК «Колонтаївський».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, СВК «Колонтаївський» зазначає, що оскільки рішеннями судів встановлено належне СВК «Колонтаївський» право оренди вказаної земельної ділянки, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди цієї ж земельної ділянки за ПСП «Фацелія» підлягає скасуванню.
Вважаючи, що наявність зареєстрованого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 за ПСП «Фацелія» порушує його законні права як первісного орендаря на використання цієї ж земельної ділянки, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 2 серпня 2016 року позов задовольнив у повному обсязі.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 вересня 2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року скасував та прийняв нову, якою у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки право користування земельною ділянкою у орендаря виникає лише після державної реєстрації такого право, то СВК «Колонтаївський» не є користувачем земельної ділянки, бо реєстрація права оренди земельної ділянки за ним була скасована судом.
У ході розгляду справи суди встановили таке.
28 березня 2012 року позивач та ОСОБА_4 уклали договір оренди земельної ділянки площею 6,6803 га з кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 8 років. Цей договір зареєстровано відділом Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області за № 632358374001694.
Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11 квітня 2016 року державний реєстратор 5 вересня 2014 року вчинив запис № 6909433, яким за ПСП «Фацелія» зареєстрував право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.
СВК «Колонтаївський» подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року.
Касаційну скаргу СВК «Колонтаївський» обґрунтовує, крім іншого, тим, що спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер і їх не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в установлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) межах наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.
Вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки, що пов'язане з порушенням права позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою відповідач зареєстрував аналогічне право на ту саму земельну ділянку.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 КАС (уредакції, чинній на час подання позову та ухвалення оскаржуваного судового рішення) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС у зазначеній редакції).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС у відповідній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
У пункті 7 частини першої статті 3 КАС в наведеній вище редакції визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Водночас помилковим є застосування статті 17 КАС та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором