Постанова
іменем України
21 лютого 2019 р.
м. Київ
справа № 496/158/16-к
провадження № 51-4677км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Ємця О.П.,
суддів: Білик Н. В., Марчука О. П.,
секретаря судового засідання Гапона В. О.,
за участю:
прокурора Гладкого О. Є.,
захисника (в режимі відеоконференції) БережногоО. В.,
засудженої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника БережногоО.В. та засудженої ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160250000624 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки м. Одеси ( Малиновського, б. 55/1, кв. 10), зареєстрованої у АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути із засудженої ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 30 травня 2015 року о 12.00 год. на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_3, умисно завдала останньому декілька ударів фрагментом металевої арматури в спину, голову, по лівій нозі, від чого ОСОБА_3 упав на землю, після чого завдала ще один удар по лівій стопі, спричинивши ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 у частині цивільного позову змінено. Ухвалено стягнути із засудженої ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, захисник Бережний О.В. та засуджена ОСОБА_2 просять ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначають, що апеляційним судом не надано належну оцінку доводам їх апеляційних скарг, що суд у вироку на підтвердження винуватості засудженої у вчиненні інкримінованого злочину послався на висновок експерта № 230, який проведено з процесуальними порушеннями та є недопустимим доказом, а також, що місцевий суд послався на доказ, який не був досліджений судом безпосередньо.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Бережний О.В. та засуджена ОСОБА_2 підтримали подані скарги.
Прокурор Гладкий О. Є. вважав, що касаційні скарги є необґрунтованими та просив залишити їх без задоволення.
Мотиви суду
Згідно з ч.2 ст.433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення, є правильним, та відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України ґрунтується на об'єктивно з'ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Оцінюючи обґрунтованість постановлених щодо ОСОБА_2 судових рішень з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що висновки суду про доведеність винуватості засудженої ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, є обґрунтованими, а доводи касаційних скарг щодо відсутності умислу у ОСОБА_2 на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, є безпідставними.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення зроблено з додержанням ст. 23 КПК України на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Місцевий суд у вироку надав належну оцінку показанням ОСОБА_2, яка заперечувала свою причетність до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, зазначивши, що вина засудженої в інкримінованому злочині підтверджена, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_3 та свідків-очевидців ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо завдання удар