Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 173/802/17-к
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/774/807/18
Провадження № 51 - 8479 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Тімчинської І.О.,
прокурора Вергізової Л.А.,
захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Сокола М.Д. в режимі відеоконференції,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040430000321 від 25 березня 2017 року, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
кв. 2, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 грудня 2014 року за
ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 187 ч. 1, ст. 289 ч. 2, ст. 263 ч. 1, ст. 309 ч. 2, ст. 310 ч. 2,
ст. 70 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого 23 березня 2017 року по відбуттю строку покарання,
за ст. 187 ч. 3 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Постаренка Д.В. на вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року щодо ОСОБА_1
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 січня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 187 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту затримання, а саме з 25 березня 2017 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_1 у строк покарання зараховано попереднє ув'язнення з 25 березня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з
21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 25 березня 2017 року в період часу з 11 години 00 хвилин по 12 годину 00 хвилин з метою заволодіння чужим майном під приводом попити води проник до приміщення квартири АДРЕСА_1, де напав на ОСОБА_4 та, погрожуючи ножем, який приніс з собою, вимагав передати йому коштовності і гроші. На виконання вимог ОСОБА_1 потерпіла дістала з гаманця 200 гривень та передала йому. У цей час до кімнати зайшла малолітня донька ОСОБА_4 - ОСОБА_5, після чого ОСОБА_1, тримаючи ніж та погрожуючи вбивством ОСОБА_5, став вимагати передати йому гроші та золоті вироби. Остання, побоюючись погроз, пішла до спальної кімнати, де передала ОСОБА_1 гроші в сумі 340 гривень, мобільний телефон марки «Леново А 660» вартістю 400 гривень та планшет марки «Медіон ТАБ» вартістю 2 500 гривень. ОСОБА_1 продовжував вимагати передати йому гроші та, розмахуючи ножем, заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді різаної рани лівої скроні, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень. Після того як ОСОБА_4 повідомила, що більше ніяких цінностей немає, ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 січня 2018 року уточнено вирок Заводського районного суду
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 січня 2018 року щодо
ОСОБА_1, зазначено в резолютивній частині, що ОСОБА_1 засуджений за
ст. 187 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 у частині призначення покарання, а також ухвалу цього ж суду про уточнення вироку за апеляційними скаргами першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М. та прокурора у кримінальному провадженні Скасківа І.М. скасовано, ухвалено новий вирок, яким вказано вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 187 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року виправлено описку у вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від
31 травня 2018 року щодо ОСОБА_1, вказано у вступній та резолютивній частинах, що останнього засуджено вироком Заводського районного суду
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 січня 2018 року.
Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2018 року за ст. 187 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1, а також ухвалу апеляційного суду про виправлення описки і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості. Указує на те, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам статей 374, 420 КПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не призначив ОСОБА_1 основне та додаткове покарання за ст. 187 ч. 3 КК України, визнавши його засудженим за
ст. 187 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Зазначає, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі пред'явленого обвинувачення і засудив ОСОБА_1 за
ст. 187 ч. 2 КК України та у порушення вимог ст. 379 КПК України при постановленні ухвали від 14 червня 2018 року фактично не виправив описку, а вирішив питання щодо правової кваліфікації, яку неправильно встановив при ухваленні вироку. Вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання є несправедливим внаслідок м'якості, у вироку не наведено належного аналізу доводів апеляційних скарг прокурорів щодо необхідності призначення більш суворого покарання, в повній мірі не враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, способу його вчинення, дані про особу засудженого, який неодноразово судимий, новий умисний злочин вчинив 25 березня 2017 року, тобто одразу після звільнення з місць позбавлення волі 23 березня 2017 року, обставин, які обтяжують покарання, а також те, що шкоду внаслідок заволодіння грошима в сумі 540 гривень не відшкодував.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити.
Захисник Сокол М.Д. у судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального пр