Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Стороженко С.О.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Шошура А.П., Парфьонов І.В.,
захисник Кадочніков А.О.,
засуджений ОСОБА_3,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника КадочніковаА.О. на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 лютого 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015020420000174,
відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ст. 121 ч. 2, ст. 263 ч. 2 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, та заперечення на неї
Вимогою захисника до суду касаційної інстанції є скасування судових рішень відносно засудженого ОСОБА_3 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вимогу захисник мотивує порушенням вимог процесуального закону, що вважає істотними. Так, стверджує, що суд першої інстанції провів підготовче судове засідання в режимі відеоконференції без згоди обвинуваченого ОСОБА_3 Вважає, що безпідставно судами не визнано недопустимим доказом протокол добровільної видачі зброї (а саме холодної зброї, виданої ОСОБА_7.), оскільки нормами процесуального закону такої процесуальної дії не передбачено. Та відповідно, на його думку, недопустимим мав бути визнаний й висновок експерта від 15 червня 2015 № 259-Х за наслідками дослідження цієї зброї (ножа). Також зазначив, що судом на порушення вимог процесуального закону одночасно із ухваленням вироку не вирішено питання про необхідність улаштування неповнолітніх дітей або встановлення опіки чи піклування над дітьми, які залишаються без нагляду. Зазначає про недопустимість показань свідка ОСОБА_5 у зв'язку з порушенням права останнього на адвоката й надання суду показань під тиском. Вказує на проведення слідчих дій після завершення досудового розслідування, оскільки захисникам не було повідомлено про таке продовження. Крім того, зазначає про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України.
На вказану касаційну скаргу подано заперечення, в яких прокурор просить скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується
За вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31 жовтня 2016 року ОСОБА_3 засуджено за ст. 121 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців; за ст. 263 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_3 зараховано строк затримання його без ухвали слідчого судді з 20 квітня 2015 року до 23 квітня 2015 року та строк попереднього ув'язнення з 28 березня 2016 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку, що одному дню затримання та тримання під вартою відповідають два дні позбавлення волі.
У вироку також вирішено питання процесуальних витрат та долю речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
За ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13 лютого 2017 року апеляційну скаргу захисника Кадочнікова А.О. залишено без задоволення, а вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_3 - без зміни.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами
19 квітня 2015 року близько 03:40 ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи поблизу місця № 43 у вагоні № 14 нічного швидкісного потягу № 118 сполученням Чернівці-Київ, який слідував залізничним перегоном поблизу станції Жмеринка, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізуючи виниклий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, завдав пасажиру ОСОБА_6 один удар ножем із надписом «Columbia JinLang Company» в передню черевну стінку, заподіявши йому колото-різане поранення живота з пошкодженням попереково-ободової кишки, шлунку, підшлункової залози, печінки, портальної та нижньої порожнистої вен, що згідно із висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 від 21 травня 2015 року № 367 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент спричинення, і стало причиною смерті ОСОБА_6, яка настала о 13:03 того ж дня у Вінницькій міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.
Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 121 ч. 2 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Крім того, ОСОБА_3 19 квітня 2015 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, тримаючи при собі ніж із надписом «Columbia JinLang Company», у м. Вінниці зійшов з нічного швидкісного потягу, яким їхав, та попрямував до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, розташованого за адресою: вул. Свердлова, 185, м. Вінниця, де близько 10:00-12:30 у приміщенні контрольно-пропускного пункту № 2 збув вказаний ніж, який відповідно до висновку експерта від 15 червня 2015 року № 259-Х належить до холодної зброї, слюсарю господарчого відділення господарчого взводу зазначеного центру старшому солдату ОСОБА_7 за 120 грн. Останній надалі добровільно видав ніж співробітникам правоохоронного органу.
Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 263 ч. 2 КК України як носіння та збут іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Засуджений та його захисник у засіданні суду касаційної інстанції подану захисником касаційну скаргу підтримали, просили задовольнити скаргу в повному обсязі.
Прокурори у засіданні суду касаційної інстанції заперечували проти доводів касаційної скарги захисника, наголошуючи на законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.1.1 Стаття 94. Оцінка доказів
Частина 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють к