Постанова
Іменем України
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 161/11919/15-ц
провадження № 61-24686св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н.О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2016 року в складі судді Ковтуненка В. В. та рішення апеляційного суду Волинської області від 13 лютого 2017 року в складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Грушицького А. І., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
31 липня 2015 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позову ПАТ «Дельта Банк» посилалося на те, що 09 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 0201/0708/74-085, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 98 тис. дол. США зі сплатою 11,9 % річних за користування кредитом та строком користування до 09 липня 2037 року.
В забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 09 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договір поруки.
25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитним та забезпечувальним договорами, укладеними ПАТ «Сведбанк», в тому числі і за вказаними договорами.
В результаті порушення позичальником умов кредитного договору виникла заборгованість, яку ПАТ «Дельта Банк» просило достроково стягнути солідарно з відповідачів у розмірі 1 953 693,08 грн, з яких: 1 687 222,93 грн тіло кредиту, 204 669,11 грн відсотки за користування кредитом, 58 283,53 грн пеня, 691,13 грн 3 % від простроченої заборгованості за тілом кредиту, 2 556,38 грн 3 % від простроченої заборгованості за процентами, в тому числі прострочена заборгованість за кредитним договором станом на 08 липня 2015 року становить 68 504,63 грн за тілом кредиту та 184 316,10 грн за відсотками.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2016 року в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги банку про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені шляхом вчинення 16 січня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу виконавчого напису, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру, яка є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки, укладеного на забезпечення належного виконання позичальником умов кредитного договору 0201/0708/74-085. Звернення стягнення на предмет іпотеки з одночасним стягненням кредитної заборгованості є подвійним стягненням, що суперечить статті 61 Конституції України.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 13 лютого 2017 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2016 року скасовано, позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» 1 953 693,08 грн заборгованості за кредитним договором, з яких 1 687 222,93 грн тіло кредиту; 204 669,11 грн відсотки; 58 283,53 грн пеня; 961,13 грн та 2 556,38 грн 3 % від простроченої заборгованості за тілом кредиту та процентами. В задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_5 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 3 654 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» 4 019, 40 грн судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне, тому задоволення вимог за основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням. Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування ним та пені, шляхом видачі 16 січня 2015 року виконавчого напису, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання і згідно з частиною четвертою статті 559 цього Кодексу мав право пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців від цієї дати. Звернувшись до суду з цим позовом 04 серпня 2015 року, ПАТ «Дельта Банк» пропустив шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 06 травня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2016 року та рішення апеляційного суду Волинської області від 13 лютого 2017 року в частині відмови в задоволенні позову банку до ОСОБА_5 як поручителя, і ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.
Надходження касаційної скарги
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Луцького міськрайонного суду Волинської області.
19 серпня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_5 на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
11 травня 2018 справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу
Касаційна скарга ПАТ «Дельта Банк» мотивована тим, що банк, надіславши вимогу поручителю про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором 26 лютого 2015 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня вчинення виконавчого напису, змінив строк виконання зобов'язання для поручителя, тим самим перервав позовну давність для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя. Станом на дату подачі позову договір поруки, укладений з ОСОБА_5, не є припиненим.
Заперечення ОСОБА_5 на касаційну скаргу мотивовані тим, що 16 січня 2015 року приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на задоволення вимог банку про повне дострокове виконання умов кредитного договору, а з позовом до поручителя банк звернувся 31 липня 2015 року, тобто поза межами шестимісячного строку пред'явлення вимоги до поручителя. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 09 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 0201/0708/74-085, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 98 тис. дол. США на строк до 09 липня 2037 року.
В забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за цим договором 09 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договір поруки.
Пунктом 10 договору поруки визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання. Сторони, керуючис